-2-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | обробля́ти |
| | однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обробля́ймо |
| 2 особа | обробля́й | обробля́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обробля́тиму | обробля́тимемо, обробля́тимем |
| 2 особа | обробля́тимеш | обробля́тимете |
| 3 особа | обробля́тиме | обробля́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обробля́ю | обробля́ємо, обробля́єм |
| 2 особа | обробля́єш | обробля́єте |
| 3 особа | обробля́є | обробля́ють |
| Активний дієприкметник |
| |
| Дієприслівник |
| обробля́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обробля́в | обробля́ли |
| жін. р. | обробля́ла |
| сер. р. | обробля́ло |
| Активний дієприкметник |
| |
| Пасивний дієприкметник |
| |
| Безособова форма |
| |
| Дієприслівник |
| обробля́вши |
Словник синонімів
ДОСЛІ́ДЖУВАТИ (піддавати щось ретельному науковому розгляду з метою пізнання, вияснення чогось), ВИВЧА́ТИ, ОПРАЦЬО́ВУВАТИ, РОЗРОБЛЯ́ТИ, РОЗГЛЯДА́ТИ, ОБРОБЛЯ́ТИ, ПРОСТЕ́ЖУВАТИ, ПРОСЛІ́ДЖУВАТИ рідше (встановлюючи хід розвитку, змін тощо чогось). - Док.: досліди́ти, ви́вчити, опрацюва́ти, розроби́ти, розгля́нути, оброби́ти, просте́жити, просліди́ти, прослідкува́ти. В саду колгоспному допитливий юнак Опилення тонкі досліджує закони (М. Рильський); Матерію мій розум стежить, вивчає рух, закон подій... (П. Тичина); Брат Юрій тільки недавно повернувся з Індії з етнографічної експедиції; тепер, напевно, опрацьовує свої народознавчі здобутки (І. Волошин); Проблеми аквакультури розробляють учені Інституту біології південних морів (з журналу); Се свідчить про вищий розвій народного самопізнання, коли народ зачинає критично розглядати суспільний устрій (І. Франко); Обробляти результати спостережень; Яка це радісна і захоплююча справа - простежувати, вивчати, аналізувати факти (Л. Новиченко); Просліджувати генеалогію роду.
ОБРОБЛЯ́ТИ (готувати землю для посіву, садіння чого-небудь, виконувати цикл сільськогосподарських робіт на полі, городі і т. ін.), ПО́РАТИ, ОБРО́БЛЮВАТИ рідше, УПРАВЛЯ́ТИ [ВПРАВЛЯ́ТИ] розм. - Док.: оброби́ти, попо́рати, упорати, упра́вити [впра́вити]. Жила собі [Горпина] сама, обробляла сяк-так землю (Грицько Григоренко); Жила Ольга, як і всі солдатки. Влітку порала город, мала невеличке господарство (П. Кочура); Він почав наймати робітників і оброблювати поля (І. Франко); Свою нивку швидко вправили.. Захар з Грицьком (К. Гордієнко).
УМОВЛЯ́ТИ [ВМОВЛЯ́ТИ] (впливати словами, просити згодитися на що-небудь), ПЕРЕКО́НУВАТИ, НАМОВЛЯ́ТИ до чого, на що, з інфін. і без додатка, СХИЛЯ́ТИ до чого, УГОВО́РЮВАТИ [ВГОВО́РЮВАТИ] розм., УГОВОРЯ́ТИ [ВГОВОРЯ́ТИ] розм. рідше, АГІТУВА́ТИ розм., ОБРОБЛЯ́ТИ розм., ЄДНА́ТИ заст.; УСОВІЩА́ТИ [ВСОВІЩА́ТИ], УГО́ВКУВАТИ [ВГО́ВКУВАТИ] розм., УГО́ВТУВАТИ [ВГО́ВТУВАТИ], УРЕЗО́НЮВАТИ розм., УЛА́МУВАТИ розм., ОБЛА́МУВАТИ рідше, УГРУЩА́ТИ [ВГРУЩА́ТИ] діал. (з докорами, пересилюючи опір); УЛЕ́ЩУВАТИ [ВЛЕ́ЩУВАТИ], УЛЕЩА́ТИ [ВЛЕЩА́ТИ], ЗМА́НЮВАТИ (з лестощами, обіцянками). - Док.: умо́вити [вмовити], перекона́ти, намо́вити, схили́ти, уговори́ти [вговори́ти], загітува́ти, оброби́ти, уго́вкати [вговкати], уго́втати [вго́втати], урезо́нити, улама́ти, облама́ти, улести́ти [влестити], змани́ти. Старости робили своє діло; вони умовляли, уговорювали.. стару Сикліту Британову віддавати дочку за Василя Мітлу (Грицько Григоренко); Насилу Проценко умовив Христю увійти до нього в хату (Панас Мирний); - Під школу нам згодиться палац, - завзято переконував хліборобів Олександр Палійчук (М. Стельмах); - Намовляйте до повстання старого й малого (І. Нечуй-Левицький); Як стара не вговоряла Катрю, не послухала дівчина (Марко Вовчок); - Та як він скаже, коли не знає? - уговкували Анну жінки (І. Франко); - Вона кого хочеш уговтає, - засміялася Христя (В. Кучер); Навіть коли батько або мати урезонюють її, вона здатна таке бовкнути, від чого немов кістка стає тобі поперек горла (Ю. Шовкопляс); Уламати старого Зубківського було нелегко (П. Панч); Отож як перед Спасом я був у вас і стали ви мене вгрущати, щоб не сумував, загомоніли до мене ласкаво (Ганна Барвінок). - Пор. блага́ти.
Словник відмінків
| Інфінітив | обробля́ти |
| | однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обробля́ймо |
| 2 особа | обробля́й | обробля́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обробля́тиму | обробля́тимемо, обробля́тимем |
| 2 особа | обробля́тимеш | обробля́тимете |
| 3 особа | обробля́тиме | обробля́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обробля́ю | обробля́ємо, обробля́єм |
| 2 особа | обробля́єш | обробля́єте |
| 3 особа | обробля́є | обробля́ють |
| Активний дієприкметник |
| |
| Дієприслівник |
| обробля́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обробля́в | обробля́ли |
| жін. р. | обробля́ла |
| сер. р. | обробля́ло |
| Активний дієприкметник |
| |
| Пасивний дієприкметник |
| |
| Безособова форма |
| |
| Дієприслівник |
| обробля́вши |