обробити 2 значень

-1-
дієслово доконаного виду
(опрацювати; розробити; схилити)

Словник відмінків

Інфінітив оброби́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обробі́мо, обробі́м
2 особа оброби́ обробі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа оброблю́ обро́бимо, обро́бим
2 особа обро́биш обро́бите
3 особа обро́бить обро́блять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. оброби́в оброби́ли
жін.р. оброби́ла
сер.р. оброби́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обро́блений
Безособова форма
обро́блено
Дієприслівник
оброби́вши

Словник синонімів

ДОСЛІ́ДЖУВАТИ (піддавати щось ретельному науковому розгляду з метою пізнання, вияснення чогось), ВИВЧА́ТИ, ОПРАЦЬО́ВУВАТИ, РОЗРОБЛЯ́ТИ, РОЗГЛЯДА́ТИ, ОБРОБЛЯ́ТИ, ПРОСТЕ́ЖУВАТИ, ПРОСЛІ́ДЖУВАТИрідше (встановлюючи хід розвитку, змін тощо чогось). - Док.: досліди́ти, ви́вчити, опрацюва́ти, розроби́ти, розгля́нути, оброби́ти, просте́жити, просліди́ти, прослідкува́ти. В саду колгоспному допитливий юнак Опилення тонкі досліджує закони (М. Рильський); Матерію мій розум стежить, вивчає рух, закон подій... (П. Тичина); Брат Юрій тільки недавно повернувся з Індії з етнографічної експедиції; тепер, напевно, опрацьовує свої народознавчі здобутки (І. Волошин); Проблеми аквакультури розробляють учені Інституту біології південних морів (з журналу); Се свідчить про вищий розвій народного самопізнання, коли народ зачинає критично розглядати суспільний устрій (І. Франко); Обробляти результати спостережень; Яка це радісна і захоплююча справа - простежувати, вивчати, аналізувати факти (Л. Новиченко); Просліджувати генеалогію роду.
ОБРОБЛЯ́ТИ (готувати землю для посіву, садіння чого-небудь, виконувати цикл сільськогосподарських робіт на полі, городі і т. ін.), ПО́РАТИ, ОБРО́БЛЮВАТИрідше, УПРАВЛЯ́ТИ[ВПРАВЛЯ́ТИ]розм. - Док.: оброби́ти, попо́рати, упорати, упра́вити[впра́вити]. Жила собі [Горпина] сама, обробляла сяк-так землю (Грицько Григоренко); Жила Ольга, як і всі солдатки. Влітку порала город, мала невеличке господарство (П. Кочура); Він почав наймати робітників і оброблювати поля (І. Франко); Свою нивку швидко вправили.. Захар з Грицьком (К. Гордієнко).
УМОВЛЯ́ТИ[ВМОВЛЯ́ТИ] (впливати словами, просити згодитися на що-небудь), ПЕРЕКО́НУВАТИ, НАМОВЛЯ́ТИдо чого, на що, з інфін. і без додатка,СХИЛЯ́ТИдо чого,УГОВО́РЮВАТИ[ВГОВО́РЮВАТИ]розм.,УГОВОРЯ́ТИ[ВГОВОРЯ́ТИ]розм. рідше,АГІТУВА́ТИрозм.,ОБРОБЛЯ́ТИрозм.,ЄДНА́ТИзаст.;УСОВІЩА́ТИ[ВСОВІЩА́ТИ], УГО́ВКУВАТИ[ВГО́ВКУВАТИ]розм.,УГО́ВТУВАТИ[ВГО́ВТУВАТИ], УРЕЗО́НЮВАТИрозм.,УЛА́МУВАТИрозм.,ОБЛА́МУВАТИрідше,УГРУЩА́ТИ[ВГРУЩА́ТИ]діал. (з докорами, пересилюючи опір); УЛЕ́ЩУВАТИ[ВЛЕ́ЩУВАТИ], УЛЕЩА́ТИ[ВЛЕЩА́ТИ], ЗМА́НЮВАТИ (з лестощами, обіцянками). - Док.: умо́вити[вмовити], перекона́ти, намо́вити, схили́ти, уговори́ти[вговори́ти], загітува́ти, оброби́ти, уго́вкати[вговкати], уго́втати[вго́втати], урезо́нити, улама́ти, облама́ти, улести́ти[влестити], змани́ти. Старости робили своє діло; вони умовляли, уговорювали.. стару Сикліту Британову віддавати дочку за Василя Мітлу (Грицько Григоренко); Насилу Проценко умовив Христю увійти до нього в хату (Панас Мирний); - Під школу нам згодиться палац, - завзято переконував хліборобів Олександр Палійчук (М. Стельмах); - Намовляйте до повстання старого й малого (І. Нечуй-Левицький); Як стара не вговоряла Катрю, не послухала дівчина (Марко Вовчок); - Та як він скаже, коли не знає? - уговкували Анну жінки (І. Франко); - Вона кого хочеш уговтає, - засміялася Христя (В. Кучер); Навіть коли батько або мати урезонюють її, вона здатна таке бовкнути, від чого немов кістка стає тобі поперек горла (Ю. Шовкопляс); Уламати старого Зубківського було нелегко (П. Панч); Отож як перед Спасом я був у вас і стали ви мене вгрущати, щоб не сумував, загомоніли до мене ласкаво (Ганна Барвінок). - Пор. блага́ти.

Словник фразеологізмів

обкрути́ти (обла́годити, оброби́ти і т. ін.) ді́льце́ (рідше ді́ло, спра́ву). Вигідно здійснити, уладнати що-небудь; спритно, вміло досягти успіху в чомусь. Вийшовши з хати Онисі, Корній Корито, занепокоєний, зупинився на вулиці. Ну, здається, обкрутив він дільце. Не випорсне вона з його рук (І. Цюпа); І він [Федір] відчув, що заздрить Максимові. Бач, як облагодив дільце! Тут справжні трагедії відбуваються, а він тим часом робить своє (Д. Ткач); Можна впрохати тітку Мотрю, вона це діло облагодить (М. Коцюбинський); В цій же Карпилівці Боровець обробив таке дільце, що прославився як аферист вищої гільдії (Ю. Мельничук). обтя́пати спра́ву, зневажл. Потьомкін самовдоволено прошкрьобав своїми масивними штиблетами по світлиці, як ліверант, що добре обтяпав справу і сподівається гарних баришів (С. Добровольський).

обкрути́ти (обла́годити, оброби́ти і т. ін.) ді́льце́ (рідше ді́ло, спра́ву). Вигідно здійснити, уладнати що-небудь; спритно, вміло досягти успіху в чомусь. Вийшовши з хати Онисі, Корній Корито, занепокоєний, зупинився на вулиці. Ну, здається, обкрутив він дільце. Не випорсне вона з його рук (І. Цюпа); І він [Федір] відчув, що заздрить Максимові. Бач, як облагодив дільце! Тут справжні трагедії відбуваються, а він тим часом робить своє (Д. Ткач); Можна впрохати тітку Мотрю, вона це діло облагодить (М. Коцюбинський); В цій же Карпилівці Боровець обробив таке дільце, що прославився як аферист вищої гільдії (Ю. Мельничук). обтя́пати спра́ву, зневажл. Потьомкін самовдоволено прошкрьобав своїми масивними штиблетами по світлиці, як ліверант, що добре обтяпав справу і сподівається гарних баришів (С. Добровольський).

обкрути́ти (обла́годити, оброби́ти і т. ін.) ді́льце́ (рідше ді́ло, спра́ву). Вигідно здійснити, уладнати що-небудь; спритно, вміло досягти успіху в чомусь. Вийшовши з хати Онисі, Корній Корито, занепокоєний, зупинився на вулиці. Ну, здається, обкрутив він дільце. Не випорсне вона з його рук (І. Цюпа); І він [Федір] відчув, що заздрить Максимові. Бач, як облагодив дільце! Тут справжні трагедії відбуваються, а він тим часом робить своє (Д. Ткач); Можна впрохати тітку Мотрю, вона це діло облагодить (М. Коцюбинський); В цій же Карпилівці Боровець обробив таке дільце, що прославився як аферист вищої гільдії (Ю. Мельничук). обтя́пати спра́ву, зневажл. Потьомкін самовдоволено прошкрьобав своїми масивними штиблетами по світлиці, як ліверант, що добре обтяпав справу і сподівається гарних баришів (С. Добровольський).

-2-
дієслово доконаного виду
(забруднити нечистотами) [евф.]

Словник відмінків

Інфінітив оброби́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обробі́мо, обробі́м
2 особа оброби́ обробі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа оброблю́ обро́бимо, обро́бим
2 особа обро́биш обро́бите
3 особа обро́бить обро́блять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. оброби́в оброби́ли
жін.р. оброби́ла
сер.р. оброби́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обро́блений
Безособова форма
обро́блено
Дієприслівник
оброби́вши

Словник синонімів

ДОСЛІ́ДЖУВАТИ (піддавати щось ретельному науковому розгляду з метою пізнання, вияснення чогось), ВИВЧА́ТИ, ОПРАЦЬО́ВУВАТИ, РОЗРОБЛЯ́ТИ, РОЗГЛЯДА́ТИ, ОБРОБЛЯ́ТИ, ПРОСТЕ́ЖУВАТИ, ПРОСЛІ́ДЖУВАТИрідше (встановлюючи хід розвитку, змін тощо чогось). - Док.: досліди́ти, ви́вчити, опрацюва́ти, розроби́ти, розгля́нути, оброби́ти, просте́жити, просліди́ти, прослідкува́ти. В саду колгоспному допитливий юнак Опилення тонкі досліджує закони (М. Рильський); Матерію мій розум стежить, вивчає рух, закон подій... (П. Тичина); Брат Юрій тільки недавно повернувся з Індії з етнографічної експедиції; тепер, напевно, опрацьовує свої народознавчі здобутки (І. Волошин); Проблеми аквакультури розробляють учені Інституту біології південних морів (з журналу); Се свідчить про вищий розвій народного самопізнання, коли народ зачинає критично розглядати суспільний устрій (І. Франко); Обробляти результати спостережень; Яка це радісна і захоплююча справа - простежувати, вивчати, аналізувати факти (Л. Новиченко); Просліджувати генеалогію роду.
ОБРОБЛЯ́ТИ (готувати землю для посіву, садіння чого-небудь, виконувати цикл сільськогосподарських робіт на полі, городі і т. ін.), ПО́РАТИ, ОБРО́БЛЮВАТИрідше, УПРАВЛЯ́ТИ[ВПРАВЛЯ́ТИ]розм. - Док.: оброби́ти, попо́рати, упорати, упра́вити[впра́вити]. Жила собі [Горпина] сама, обробляла сяк-так землю (Грицько Григоренко); Жила Ольга, як і всі солдатки. Влітку порала город, мала невеличке господарство (П. Кочура); Він почав наймати робітників і оброблювати поля (І. Франко); Свою нивку швидко вправили.. Захар з Грицьком (К. Гордієнко).
УМОВЛЯ́ТИ[ВМОВЛЯ́ТИ] (впливати словами, просити згодитися на що-небудь), ПЕРЕКО́НУВАТИ, НАМОВЛЯ́ТИдо чого, на що, з інфін. і без додатка,СХИЛЯ́ТИдо чого,УГОВО́РЮВАТИ[ВГОВО́РЮВАТИ]розм.,УГОВОРЯ́ТИ[ВГОВОРЯ́ТИ]розм. рідше,АГІТУВА́ТИрозм.,ОБРОБЛЯ́ТИрозм.,ЄДНА́ТИзаст.;УСОВІЩА́ТИ[ВСОВІЩА́ТИ], УГО́ВКУВАТИ[ВГО́ВКУВАТИ]розм.,УГО́ВТУВАТИ[ВГО́ВТУВАТИ], УРЕЗО́НЮВАТИрозм.,УЛА́МУВАТИрозм.,ОБЛА́МУВАТИрідше,УГРУЩА́ТИ[ВГРУЩА́ТИ]діал. (з докорами, пересилюючи опір); УЛЕ́ЩУВАТИ[ВЛЕ́ЩУВАТИ], УЛЕЩА́ТИ[ВЛЕЩА́ТИ], ЗМА́НЮВАТИ (з лестощами, обіцянками). - Док.: умо́вити[вмовити], перекона́ти, намо́вити, схили́ти, уговори́ти[вговори́ти], загітува́ти, оброби́ти, уго́вкати[вговкати], уго́втати[вго́втати], урезо́нити, улама́ти, облама́ти, улести́ти[влестити], змани́ти. Старости робили своє діло; вони умовляли, уговорювали.. стару Сикліту Британову віддавати дочку за Василя Мітлу (Грицько Григоренко); Насилу Проценко умовив Христю увійти до нього в хату (Панас Мирний); - Під школу нам згодиться палац, - завзято переконував хліборобів Олександр Палійчук (М. Стельмах); - Намовляйте до повстання старого й малого (І. Нечуй-Левицький); Як стара не вговоряла Катрю, не послухала дівчина (Марко Вовчок); - Та як він скаже, коли не знає? - уговкували Анну жінки (І. Франко); - Вона кого хочеш уговтає, - засміялася Христя (В. Кучер); Навіть коли батько або мати урезонюють її, вона здатна таке бовкнути, від чого немов кістка стає тобі поперек горла (Ю. Шовкопляс); Уламати старого Зубківського було нелегко (П. Панч); Отож як перед Спасом я був у вас і стали ви мене вгрущати, щоб не сумував, загомоніли до мене ласкаво (Ганна Барвінок). - Пор. блага́ти.

Словник фразеологізмів

обкрути́ти (обла́годити, оброби́ти і т. ін.) ді́льце́ (рідше ді́ло, спра́ву). Вигідно здійснити, уладнати що-небудь; спритно, вміло досягти успіху в чомусь. Вийшовши з хати Онисі, Корній Корито, занепокоєний, зупинився на вулиці. Ну, здається, обкрутив він дільце. Не випорсне вона з його рук (І. Цюпа); І він [Федір] відчув, що заздрить Максимові. Бач, як облагодив дільце! Тут справжні трагедії відбуваються, а він тим часом робить своє (Д. Ткач); Можна впрохати тітку Мотрю, вона це діло облагодить (М. Коцюбинський); В цій же Карпилівці Боровець обробив таке дільце, що прославився як аферист вищої гільдії (Ю. Мельничук). обтя́пати спра́ву, зневажл. Потьомкін самовдоволено прошкрьобав своїми масивними штиблетами по світлиці, як ліверант, що добре обтяпав справу і сподівається гарних баришів (С. Добровольський).

обкрути́ти (обла́годити, оброби́ти і т. ін.) ді́льце́ (рідше ді́ло, спра́ву). Вигідно здійснити, уладнати що-небудь; спритно, вміло досягти успіху в чомусь. Вийшовши з хати Онисі, Корній Корито, занепокоєний, зупинився на вулиці. Ну, здається, обкрутив він дільце. Не випорсне вона з його рук (І. Цюпа); І він [Федір] відчув, що заздрить Максимові. Бач, як облагодив дільце! Тут справжні трагедії відбуваються, а він тим часом робить своє (Д. Ткач); Можна впрохати тітку Мотрю, вона це діло облагодить (М. Коцюбинський); В цій же Карпилівці Боровець обробив таке дільце, що прославився як аферист вищої гільдії (Ю. Мельничук). обтя́пати спра́ву, зневажл. Потьомкін самовдоволено прошкрьобав своїми масивними штиблетами по світлиці, як ліверант, що добре обтяпав справу і сподівається гарних баришів (С. Добровольський).

обкрути́ти (обла́годити, оброби́ти і т. ін.) ді́льце́ (рідше ді́ло, спра́ву). Вигідно здійснити, уладнати що-небудь; спритно, вміло досягти успіху в чомусь. Вийшовши з хати Онисі, Корній Корито, занепокоєний, зупинився на вулиці. Ну, здається, обкрутив він дільце. Не випорсне вона з його рук (І. Цюпа); І він [Федір] відчув, що заздрить Максимові. Бач, як облагодив дільце! Тут справжні трагедії відбуваються, а він тим часом робить своє (Д. Ткач); Можна впрохати тітку Мотрю, вона це діло облагодить (М. Коцюбинський); В цій же Карпилівці Боровець обробив таке дільце, що прославився як аферист вищої гільдії (Ю. Мельничук). обтя́пати спра́ву, зневажл. Потьомкін самовдоволено прошкрьобав своїми масивними штиблетами по світлиці, як ліверант, що добре обтяпав справу і сподівається гарних баришів (С. Добровольський).

Словник відмінків

Інфінітив оброби́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обробі́мо, обробі́м
2 особа оброби́ обробі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа оброблю́ обро́бимо, обро́бим
2 особа обро́биш обро́бите
3 особа обро́бить обро́блять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. оброби́в оброби́ли
жін.р. оброби́ла
сер.р. оброби́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обро́блений
Безособова форма
обро́блено
Дієприслівник
оброби́вши