обриштувати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | обриштува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обришту́ймо | |
| 2 особа | обришту́й | обришту́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обришту́ю | обришту́ємо, обришту́єм |
| 2 особа | обришту́єш | обришту́єте |
| 3 особа | обришту́є | обришту́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обриштува́в | обриштува́ли |
| жін.р. | обриштува́ла | |
| сер.р. | обриштува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| обришто́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| обришто́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| обриштува́вши | ||