обриштувати 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обриштува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обришту́ймо
2 особа обришту́й обришту́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обришту́ю обришту́ємо, обришту́єм
2 особа обришту́єш обришту́єте
3 особа обришту́є обришту́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обриштува́в обриштува́ли
жін.р. обриштува́ла
сер.р. обриштува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обришто́ваний
Безособова форма
обришто́вано
Дієприслівник
обриштува́вши