обриштувати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | обриштува́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | обришту́ймо | |
2 особа | обришту́й | обришту́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | обришту́ю | обришту́ємо, обришту́єм |
2 особа | обришту́єш | обришту́єте |
3 особа | обришту́є | обришту́ють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | обриштува́в | обриштува́ли |
жін.р. | обриштува́ла | |
сер.р. | обриштува́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
обришто́ваний | ||
Безособова форма | ||
обришто́вано | ||
Дієприслівник | ||
обриштува́вши |