обриштовуваний 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний обришто́вуваний обришто́вувана обришто́вуване обришто́вувані
родовий обришто́вуваного обришто́вуваної обришто́вуваного обришто́вуваних
давальний обришто́вуваному обришто́вуваній обришто́вуваному обришто́вуваним
знахідний обришто́вуваний обришто́вувану обришто́вуване обришто́вувані
орудний обришто́вуваним обришто́вуваною обришто́вуваним обришто́вуваними
місцевий на/в обришто́вуваному, обришто́вуванім на/в обришто́вуваній на/в обришто́вуваному, обришто́вуванім на/в обришто́вуваних