обритися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обри́тися, обри́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обри́ймося, обри́ймось
2 особа обри́йся, обри́йсь обри́йтеся, обри́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обри́юся, обри́юсь обри́ємося, обри́ємось, обри́ємся
2 особа обри́єшся обри́єтеся, обри́єтесь
3 особа обри́ється обри́ються
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обри́вся, обри́всь обри́лися, обри́лись
жін.р. обри́лася, обри́лась
сер.р. обри́лося, обри́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
обри́вшись

Словник синонімів

ОБКО́ПУВАТИСЯ[ОКО́ПУВАТИСЯ] (обводити місце свого проживання, розташування ровом, насипом); ОБСИПА́ТИСЯ (перев. валом); ОБРИВА́ТИСЯзаст. (перев. ровом). - Док.: обкопа́тися[окопа́тися], обсипатися, обри́тися. Він із заграниці вправителя-німця прислав, а німець і ровами обкопався, і огорожею одгородився (Панас Мирний); Хмельницький дав наказ отаборитися. Втомлене швидким маршем козацьке військо окопувалось (Я. Качура); Високим валом воно [село] обсипалось (Словник Б. Грінченка).