обрити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обри́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обри́ймо
2 особа обри́й обри́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обри́ю обри́ємо, обри́єм
2 особа обри́єш обри́єте
3 особа обри́є обри́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обри́в обри́ли
жін.р. обри́ла
сер.р. обри́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обри́тий
Безособова форма
обри́то
Дієприслівник
обри́вши