обрити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | обри́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обри́ймо | |
| 2 особа | обри́й | обри́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обри́ю | обри́ємо, обри́єм |
| 2 особа | обри́єш | обри́єте |
| 3 особа | обри́є | обри́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обри́в | обри́ли |
| жін.р. | обри́ла | |
| сер.р. | обри́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| обри́тий | ||
| Безособова форма | ||
| обри́то | ||
| Дієприслівник | ||
| обри́вши | ||