обридити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | обри́дити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обри́дьмо | |
| 2 особа | обри́дь | обри́дьте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обри́джу | обри́димо, обри́дим |
| 2 особа | обри́диш | обри́дите |
| 3 особа | обри́дить | обри́дять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обри́див | обри́дили |
| жін.р. | обри́дила | |
| сер.р. | обри́дило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| обри́дивши | ||