обригуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[вульг.]
Словник відмінків
| Інфінітив | обри́гуватися, обри́гуватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обри́гуймося, обри́гуймось | |
| 2 особа | обри́гуйся, обри́гуйсь | обри́гуйтеся, обри́гуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обри́гуватимуся, обри́гуватимусь | обри́гуватимемося, обри́гуватимемось, обри́гуватимемся |
| 2 особа | обри́гуватимешся | обри́гуватиметеся, обри́гуватиметесь |
| 3 особа | обри́гуватиметься | обри́гуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обри́гуюся, обри́гуюсь | обри́гуємося, обри́гуємось, обри́гуємся |
| 2 особа | обри́гуєшся | обри́гуєтеся, обри́гуєтесь |
| 3 особа | обри́гується | обри́гуються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| обри́гуючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | обри́гувався, обри́гувавсь | обри́гувалися, обри́гувались |
| жін. р. | обри́гувалася, обри́гувалась | |
| сер. р. | обри́гувалося, обри́гувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| обри́гувавшись | ||