обригувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[вульг.]
Словник відмінків
Інфінітив | обри́гувати | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | обри́гуймо | |
2 особа | обри́гуй | обри́гуйте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | обри́гуватиму | обри́гуватимемо, обри́гуватимем |
2 особа | обри́гуватимеш | обри́гуватимете |
3 особа | обри́гуватиме | обри́гуватимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | обри́гую | обри́гуємо, обри́гуєм |
2 особа | обри́гуєш | обри́гуєте |
3 особа | обри́гує | обри́гують |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
обри́гуючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | обри́гував | обри́гували |
жін. р. | обри́гувала | |
сер. р. | обри́гувало | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
обри́гувавши |