обригувати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду
[вульг.]

Словник відмінків

Інфінітив обри́гувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обри́гуймо
2 особа обри́гуй обри́гуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обри́гуватиму обри́гуватимемо, обри́гуватимем
2 особа обри́гуватимеш обри́гуватимете
3 особа обри́гуватиме обри́гуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа обри́гую обри́гуємо, обри́гуєм
2 особа обри́гуєш обри́гуєте
3 особа обри́гує обри́гують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
обри́гуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. обри́гував обри́гували
жін. р. обри́гувала
сер. р. обри́гувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
обри́гувавши