обригувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[вульг.]
Словник відмінків
| Інфінітив | обри́гувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обри́гуймо | |
| 2 особа | обри́гуй | обри́гуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обри́гуватиму | обри́гуватимемо, обри́гуватимем |
| 2 особа | обри́гуватимеш | обри́гуватимете |
| 3 особа | обри́гуватиме | обри́гуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обри́гую | обри́гуємо, обри́гуєм |
| 2 особа | обри́гуєш | обри́гуєте |
| 3 особа | обри́гує | обри́гують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| обри́гуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | обри́гував | обри́гували |
| жін. р. | обри́гувала | |
| сер. р. | обри́гувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| обри́гувавши | ||