обривистий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний обри́вистий обри́виста обри́висте обри́висті
родовий обри́вистого обри́вистої обри́вистого обри́вистих
давальний обри́вистому обри́вистій обри́вистому обри́вистим
знахідний обри́вистий обри́висту обри́висте обри́висті
орудний обри́вистим обри́вистою обри́вистим обри́вистими
місцевий на/в обри́вистому, обри́вистім на/в обри́вистій на/в обри́вистому, обри́вистім на/в обри́вистих

Словник синонімів

КРУТИ́Й (про схил, берег - майже вертикальний), СТРІМКИ́Й, СТРІМЧА́СТИЙ, ПРЯМОВИ́СНИЙ, ПРОСТОВИ́СНИЙрозм.,ПРИ́КРИЙзаст.;УРВИ́СТИЙ, ОБРИ́ВИСТИЙ, ОБРИ́ВЧАСТИЙ, ОБІ́РВАНИЙ (внаслідок обвалу); КРУТОБО́КИЙ (який має майже вертикальні схили з різних боків). Круті схили вигиналися то вправо, то вліво, то пологими, то стрімкими западинами (І. Цюпа); Стрімчаста скеля постала над кручею (С. Журахович); Ніна проводила човен біля самого каменя. Він спускався в море, як прямовисна важка стіна (В. Собко); Вони [сарни].. сковзали по простовисних схилах (Ю. Смолич); Герман не вийшов, а майже вибіг на горб, хоч сей був досить прикрий (І. Франко); Користуючись темрявою, спішений загін хазарів.. переплив на обривистий протилежний берег (Д. Міщенко); Світило сонце на зелені вали води, на буруни.. й на обривчасту високу скелю (Ю. Яновський); На стрімкій, обірваній скелі.. не так легко злізти в долину (І. Франко); Зрідка назустріч закоханим випливали невеличкі пагорби - степові крутобокі могили (І. Муратов).
УРИ́ВЧАСТИЙ (який переривається через короткі проміжки часу; не суцільний); УРИ́ВИСТИЙ, УРИ́ВАНИЙ, УРИ́ВКОВИЙ, ЗРИ́ВИСТИЙ, ОБРИ́ВИСТИЙ, ВІДРИ́ВЧАСТИЙ, ПЕРЕРИ́ВЧАСТИЙ, ПЕРЕРИ́ВИСТИЙ, ПЕРЕРИ́ВАНИЙ, ПЕРЕРИ́ВЧАТИЙ, ПЕРЕБИ́ВЧАСТИЙ, ВІДРУ́БНИЙ, РВА́НИЙ, РУ́БАНИЙ, ДИСКРЕ́ТНИЙ, ФРАГМЕНТА́РНИЙ (складений з окремих частин). Розповідь його була уривчаста. Раз по раз він замовкав і, завмерши, дивився в простір (М. Трублаїні); Вона [Катя] витисла лише кілька уривистих плутаних фраз (І. Волошин); Горло йому стиснула спазма, і він продовжував уриваним голосом: - Я... я... просто вбив би себе зараз за те, що не послухав вас тоді (І. Багмут); - Заспокойтесь, Надійко... Заспокойтесь, благаю вас, - зривистим голосом промовив Лебідь (Я. Баш); Промови не чути. Вона відривчастими шматками падає в натовп і запалює його (І. Кириленко); У хаті стало тихо-тихо, тільки.. чутно було скрип пера або одрубні вимови Пороха (Панас Мирний); Промова його лилась, як важке розтоплене залізо, не роблена, не книжна, а рвана, жвава й уривчаста (І. Нечуй-Левицький); Костецький продовжував говорити різко, короткими рубаними фразами (Л. Первомайський); Дискретний сюжет.