обрешетований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний обрешето́ваний обрешето́вана обрешето́ване обрешето́вані
родовий обрешето́ваного обрешето́ваної обрешето́ваного обрешето́ваних
давальний обрешето́ваному обрешето́ваній обрешето́ваному обрешето́ваним
знахідний обрешето́ваний обрешето́вану обрешето́ване обрешето́вані
орудний обрешето́ваним обрешето́ваною обрешето́ваним обрешето́ваними
місцевий на/в обрешето́ваному, обрешето́ванім на/в обрешето́ваній на/в обрешето́ваному, обрешето́ванім на/в обрешето́ваних