обремізити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обремі́зити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обремі́зьмо
2 особа обремі́зь обремі́зьте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обремі́жу обремі́зимо, обремі́зим
2 особа обремі́зиш обремі́зите
3 особа обремі́зить обремі́зять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обремі́зив обремі́зили
жін.р. обремі́зила
сер.р. обремі́зило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обремі́жений
Безособова форма
обремі́жено
Дієприслівник
обремі́зивши