обреміжений 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний обремі́жений обремі́жена обремі́жене обремі́жені
родовий обремі́женого обремі́женої обремі́женого обремі́жених
давальний обремі́женому обремі́женій обремі́женому обремі́женим
знахідний обремі́женого, обремі́жений обремі́жену обремі́жене обремі́жених, обремі́жені
орудний обремі́женим обремі́женою обремі́женим обремі́женими
місцевий на/в обремі́женому, обремі́женім на/в обремі́женій на/в обремі́женому, обремі́женім на/в обремі́жених