обревізований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний обревізо́ваний обревізо́вана обревізо́ване обревізо́вані
родовий обревізо́ваного обревізо́ваної обревізо́ваного обревізо́ваних
давальний обревізо́ваному обревізо́ваній обревізо́ваному обревізо́ваним
знахідний обревізо́ваний обревізо́вану обревізо́ване обревізо́вані
орудний обревізо́ваним обревізо́ваною обревізо́ваним обревізо́ваними
місцевий на/в обревізо́ваному, обревізо́ванім на/в обревізо́ваній на/в обревізо́ваному, обревізо́ванім на/в обревізо́ваних