НЕДОДА́ТИкому чого і без додатка (дати, видати чого-небудь менше, ніж потрібно або належить), ОБДІЛИ́ТИкого чим і без додатка,СКРИ́ВДИТИкого чим,ПОКРИ́ВДИТИкого чим, розм.,ЗОБИ́ДИТИкого чим, розм.; ОБРАХУВА́ТИкого (під час розрахунку з ким-небудь). - Недок.: недодава́ти, обділя́ти, зобиджа́ти, обрахо́вувати. Він був неспокійний, думав увесь час, що хтось його хоче обдурити, чогось недодати, щось затаїти (С. Скляренко); Гриша відміряв кожному по півчерпака, стараючись нікого не обділити (О. Гончар); - Та ще й спецодягом нас покривдили, - скаржливо бубонить він до Петра (О. Гончар); Трьох вона обрахувала, Двом ситра не долила... (С. Воскрекасенко).

ОБГОВО́РЮВАТИщо (обмінюватися поглядами, міркуваннями з ким-небудь з приводу чогось), ОБМІРКО́ВУВАТИ, ОБРАХО́ВУВАТИрідше,ОБМОВЛЯ́ТИ заст., ОБСУ́ДЖУВАТИдіал.; ОБСМО́КТУВАТИрозм. (надто детально). - Док.: обговори́ти, обміркува́ти, поміркува́ти, поміркува́тисярозм. рідшеобрахува́ти, обмо́вити, обсуди́ти, обсмокта́ти. Ярошенко підбіг до Дзерона, що обговорював справу з Молодецьким (О. Маковей); Обговорювали [Яремченко та Біляєв] деталі великого плану, намічали людей, з яких би можна збивати міцну організацію (Д. Бедзик); Вова з Аркадієм пішли терміново обмірковувати важливу новину, яку їм принесла Катя (О. Копиленко); Ми поміркували з Марусею, і я записав усі її поради (О. Донченко); Обмовляти з друзями новини; Сперечаємось, пригадуємо, що де вичитали.., обраховуємо свої погляди (М. Коцюбинський); [Грицько:] Кажіть краще, тітко, що тут трапилося. Гуртом обсудимо, то, може, що і пригадаємо, як горю запомогти (Панас Мирний); Їдемо. В дорозі перебрали геть усіх знайомих: обчислили [у відсотках] їхню некультурність, обсмоктали примхи (Я. Качура).

ПІДРАХО́ВУВАТИ (рахуючи, визначати кількість чогось, підводити якісь підсумки підрахунку), ОБЧИ́СЛЮВАТИ[ОБЧИСЛЯ́ТИ], ОБРАХО́ВУВАТИ, ОБЛІ́ЧУВАТИ, ВИРАХО́ВУВАТИ, ВИЛІ́ЧУВАТИ, ПРИКИДА́ТИ (перев. приблизно); ПІДСУМО́ВУВАТИ, ПІДВО́ДИТИ, ПІДБИВА́ТИ, РОЗЧИСЛЯ́ТИрозм. (перев. із сл. підсумок, рахунок, баланс - підраховувати загальну суму). - Док.: підрахува́ти, обчи́слити, обрахува́ти, облічи́ти, ви́рахувати, ви́лічити, полічи́ти, прики́нути, підсумува́ти, підвести́, підби́ти, розчи́слити. Рівними кроками, напівголоса підраховуючи, пройшов [Кобзар] уздовж і впоперек низину, що прилягала до городів (С. Журахович); І знову Віктор лазив по дахах, по всіх закутках, обчислюючи площі найрізноманітніших конфігурацій, утворюваних машинами (П. Автомонов); По батькові мала [Клавда] кров Річинських, а та наказувала громадити, обчисляти, помножувати (Ірина Вільде); Він.. обраховує цю силу, щоб інші люди, його товариші, примусили її працювати в машинах, горіти в електричних лампах (М. Трублаїні); Ти не здивуєш, згадавши, що кількості первісних тілець Не облічити (переклад М. Зерова); Вираховує верхівець, скільки часу йому треба їхати (О. Донченко); Вилічував [Павло] усе до копійки, кому скільки належить внести до складчини (В. Кучер); Довго прикидає [Григір] в умі, скільки-то воно буде коштувати отой ліс на конюшню (Григорій Тютюнник); Часто після заводського гудка вся бригада збиралася у червоному кутку, щоб коротенько підсумувати зроблене за день (П. Кочура); Завершився особливо напружений у житті університету час: приймальна комісія підвела підсумки (Ю. Мартич); - У твоїх вікнах, на службі, ще світилося. - Баланс підбивали (В. Кучер); Я ж тії гроші розумом розчислю (Словник Б. Грінченка).

РОЗРАХО́ВУВАТИ (визначати розмір, кількість і т. ін. чогось), ОБРАХО́ВУВАТИ, РОЗЛІ́ЧУВАТИ заст.; РОЗЧИСЛЯ́ТИ розм. (розподіляти згідно з рахунком); ОБЧИ́СЛЮВАТИ[ОБЧИСЛЯ́ТИ] (у техніці, математиці). - Док.: розрахува́ти, обрахува́ти, розлічи́ти, розчи́слити, обчи́слити. Давид ходив по двору, оглядав стіни, про себе щось розраховуючи (А. Головко); Андрія жерла нетерплячка. Він раз у раз бігав на руїни, щось обмірковував, прикладав, обраховував (М. Коцюбинський); Поки розлічили гроші, то ви вже й побігли (Словник Б. Грінченка); Один англійський король звелів наробити однакових каганців, розчислити, скільки їх може згоріти в добу (М. Коцюбинський); Віктор лазив по дахах, по всіх закутках, обчислюючи площі найрізноманітніших конфігурацій, утворюваних машинами, апаратами, що стояли в різних положеннях (П. Автомонов).