-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обрахо́вувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обрахо́вуймо
2 особа обрахо́вуй обрахо́вуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обрахо́вуватиму обрахо́вуватимемо, обрахо́вуватимем
2 особа обрахо́вуватимеш обрахо́вуватимете
3 особа обрахо́вуватиме обрахо́вуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа обрахо́вую обрахо́вуємо, обрахо́вуєм
2 особа обрахо́вуєш обрахо́вуєте
3 особа обрахо́вує обрахо́вують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
обрахо́вуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. обрахо́вував обрахо́вували
жін. р. обрахо́вувала
сер. р. обрахо́вувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обрахо́вуваний
Безособова форма
обрахо́вувано
Дієприслівник
обрахо́вувавши

Словник синонімів

НЕДОДА́ТИкому чого і без додатка (дати, видати чого-небудь менше, ніж потрібно або належить), ОБДІЛИ́ТИкого чим і без додатка,СКРИ́ВДИТИкого чим,ПОКРИ́ВДИТИкого чим, розм.,ЗОБИ́ДИТИкого чим, розм.; ОБРАХУВА́ТИкого (під час розрахунку з ким-небудь). - Недок.: недодава́ти, обділя́ти, зобиджа́ти, обрахо́вувати. Він був неспокійний, думав увесь час, що хтось його хоче обдурити, чогось недодати, щось затаїти (С. Скляренко); Гриша відміряв кожному по півчерпака, стараючись нікого не обділити (О. Гончар); - Та ще й спецодягом нас покривдили, - скаржливо бубонить він до Петра (О. Гончар); Трьох вона обрахувала, Двом ситра не долила... (С. Воскрекасенко).
ОБГОВО́РЮВАТИщо (обмінюватися поглядами, міркуваннями з ким-небудь з приводу чогось), ОБМІРКО́ВУВАТИ, ОБРАХО́ВУВАТИрідше,ОБМОВЛЯ́ТИ заст., ОБСУ́ДЖУВАТИдіал.; ОБСМО́КТУВАТИрозм. (надто детально). - Док.: обговори́ти, обміркува́ти, поміркува́ти, поміркува́тисярозм. рідшеобрахува́ти, обмо́вити, обсуди́ти, обсмокта́ти. Ярошенко підбіг до Дзерона, що обговорював справу з Молодецьким (О. Маковей); Обговорювали [Яремченко та Біляєв] деталі великого плану, намічали людей, з яких би можна збивати міцну організацію (Д. Бедзик); Вова з Аркадієм пішли терміново обмірковувати важливу новину, яку їм принесла Катя (О. Копиленко); Ми поміркували з Марусею, і я записав усі її поради (О. Донченко); Обмовляти з друзями новини; Сперечаємось, пригадуємо, що де вичитали.., обраховуємо свої погляди (М. Коцюбинський); [Грицько:] Кажіть краще, тітко, що тут трапилося. Гуртом обсудимо, то, може, що і пригадаємо, як горю запомогти (Панас Мирний); Їдемо. В дорозі перебрали геть усіх знайомих: обчислили [у відсотках] їхню некультурність, обсмоктали примхи (Я. Качура).
ПІДРАХО́ВУВАТИ (рахуючи, визначати кількість чогось, підводити якісь підсумки підрахунку), ОБЧИ́СЛЮВАТИ[ОБЧИСЛЯ́ТИ], ОБРАХО́ВУВАТИ, ОБЛІ́ЧУВАТИ, ВИРАХО́ВУВАТИ, ВИЛІ́ЧУВАТИ, ПРИКИДА́ТИ (перев. приблизно); ПІДСУМО́ВУВАТИ, ПІДВО́ДИТИ, ПІДБИВА́ТИ, РОЗЧИСЛЯ́ТИрозм. (перев. із сл. підсумок, рахунок, баланс - підраховувати загальну суму). - Док.: підрахува́ти, обчи́слити, обрахува́ти, облічи́ти, ви́рахувати, ви́лічити, полічи́ти, прики́нути, підсумува́ти, підвести́, підби́ти, розчи́слити. Рівними кроками, напівголоса підраховуючи, пройшов [Кобзар] уздовж і впоперек низину, що прилягала до городів (С. Журахович); І знову Віктор лазив по дахах, по всіх закутках, обчислюючи площі найрізноманітніших конфігурацій, утворюваних машинами (П. Автомонов); По батькові мала [Клавда] кров Річинських, а та наказувала громадити, обчисляти, помножувати (Ірина Вільде); Він.. обраховує цю силу, щоб інші люди, його товариші, примусили її працювати в машинах, горіти в електричних лампах (М. Трублаїні); Ти не здивуєш, згадавши, що кількості первісних тілець Не облічити (переклад М. Зерова); Вираховує верхівець, скільки часу йому треба їхати (О. Донченко); Вилічував [Павло] усе до копійки, кому скільки належить внести до складчини (В. Кучер); Довго прикидає [Григір] в умі, скільки-то воно буде коштувати отой ліс на конюшню (Григорій Тютюнник); Часто після заводського гудка вся бригада збиралася у червоному кутку, щоб коротенько підсумувати зроблене за день (П. Кочура); Завершився особливо напружений у житті університету час: приймальна комісія підвела підсумки (Ю. Мартич); - У твоїх вікнах, на службі, ще світилося. - Баланс підбивали (В. Кучер); Я ж тії гроші розумом розчислю (Словник Б. Грінченка).
РОЗРАХО́ВУВАТИ (визначати розмір, кількість і т. ін. чогось), ОБРАХО́ВУВАТИ, РОЗЛІ́ЧУВАТИ заст.; РОЗЧИСЛЯ́ТИ розм. (розподіляти згідно з рахунком); ОБЧИ́СЛЮВАТИ[ОБЧИСЛЯ́ТИ] (у техніці, математиці). - Док.: розрахува́ти, обрахува́ти, розлічи́ти, розчи́слити, обчи́слити. Давид ходив по двору, оглядав стіни, про себе щось розраховуючи (А. Головко); Андрія жерла нетерплячка. Він раз у раз бігав на руїни, щось обмірковував, прикладав, обраховував (М. Коцюбинський); Поки розлічили гроші, то ви вже й побігли (Словник Б. Грінченка); Один англійський король звелів наробити однакових каганців, розчислити, скільки їх може згоріти в добу (М. Коцюбинський); Віктор лазив по дахах, по всіх закутках, обчислюючи площі найрізноманітніших конфігурацій, утворюваних машинами, апаратами, що стояли в різних положеннях (П. Автомонов).