обранити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[рідко]
Словник відмінків
| Інфінітив | обра́нити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обра́ньмо | |
| 2 особа | обра́нь | обра́ньте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обра́ню | обра́нимо, обра́ним |
| 2 особа | обра́ниш | обра́ните |
| 3 особа | обра́нить | обра́нять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обра́нив | обра́нили |
| жін.р. | обра́нила | |
| сер.р. | обра́нило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| обра́нений | ||
| Безособова форма | ||
| обра́нено | ||
| Дієприслівник | ||
| обра́нивши | ||