обраний 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний о́браний о́брана о́бране о́брані
родовий о́браного о́браної о́браного о́браних
давальний о́браному о́браній о́браному о́браним
знахідний о́браний, о́браного о́брану о́бране о́брані, о́браних
орудний о́браним о́браною о́браним о́браними
місцевий на/в о́браному, о́бранім на/в о́браній на/в о́браному, о́бранім на/в о́браних

Словник синонімів

ОБРА́НЕЦЬ (особа, яку обрано для виконання яких-небудь обов’язків; той, хто вибраний як коханий, друг життя; людина, яка відзначається більшим талантом, обдарованістю, ніж інші), ВИБРА́НЕЦЬ, О́БРАНИЙперев. мн. (для виконання чогось). Та й хто повірив би їй, що вона стала нареченою, не люблячи свого обранця (Д. Бедзик); Відбути практику при інституті експериментальної хірургії щастить тільки одиницям, вибранцям, найбільш талановитим (Ю. Смолич); Послали в двір обраних, але управитель не схотів про таку ціну й слухати (А. Головко).