обрамувати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | обрамува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обраму́ймо | |
| 2 особа | обраму́й | обраму́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обраму́ю | обраму́ємо, обраму́єм |
| 2 особа | обраму́єш | обраму́єте |
| 3 особа | обраму́є | обраму́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обрамува́в | обрамува́ли |
| жін.р. | обрамува́ла | |
| сер.р. | обрамува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| обрамо́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| обрамо́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| обрамува́вши | ||