-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | обрамо́вувати |
| | однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обрамо́вуймо |
| 2 особа | обрамо́вуй | обрамо́вуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обрамо́вуватиму | обрамо́вуватимемо, обрамо́вуватимем |
| 2 особа | обрамо́вуватимеш | обрамо́вуватимете |
| 3 особа | обрамо́вуватиме | обрамо́вуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обрамо́вую | обрамо́вуємо, обрамо́вуєм |
| 2 особа | обрамо́вуєш | обрамо́вуєте |
| 3 особа | обрамо́вує | обрамо́вують |
| Активний дієприкметник |
| |
| Дієприслівник |
| обрамо́вуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обрамо́вував | обрамо́вували |
| жін. р. | обрамо́вувала |
| сер. р. | обрамо́вувало |
| Активний дієприкметник |
| |
| Пасивний дієприкметник |
| обрамо́вуваний |
| Безособова форма |
| обрамо́вувано |
| Дієприслівник |
| обрамо́вувавши |
Словник синонімів
ОБЛЯМО́ВУВАТИ (оточувати щонебудь у вигляді смуги, облямівки), ОБРАМЛЯ́ТИ, ОБРАМЛЮВАТИ, ОБРАМО́ВУВАТИ, ОКАНТО́ВУВАТИ, ОБХО́ПЛЮВАТИ [ОХО́ПЛЮВАТИ], ОТОРО́ЧУВАТИ. - Док.: облямува́ти, обрами́ти, окантува́ти, обхопи́ти [охопи́ти], оторочи́ти. Кучеряве русяве волосся і бакенбарди рамкою облямовували жовте лице (О. Іваненко); Червоні пасма ліщини обрамляли велику площу води з усіх боків (М. Чабанівський); Ажурний чепець трояндами обрамовує її голову (Г. Косинка); Із-під білого імператорського чільця добувалося сиваве уже волосся, яке рамою обхоплювало виразні риси (Юліан Опільський); Там, де починалась шапочка, ніжку гриба охоплював білий комірець (О. Донченко); Внизу різноколірними світлячками, рівно оторочуючи посадочну смугу, горять вогні алма-атинського аеропорту (з газети).