-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обрамо́вувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обрамо́вуймо
2 особа обрамо́вуй обрамо́вуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обрамо́вуватиму обрамо́вуватимемо, обрамо́вуватимем
2 особа обрамо́вуватимеш обрамо́вуватимете
3 особа обрамо́вуватиме обрамо́вуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа обрамо́вую обрамо́вуємо, обрамо́вуєм
2 особа обрамо́вуєш обрамо́вуєте
3 особа обрамо́вує обрамо́вують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
обрамо́вуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. обрамо́вував обрамо́вували
жін. р. обрамо́вувала
сер. р. обрамо́вувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обрамо́вуваний
Безособова форма
обрамо́вувано
Дієприслівник
обрамо́вувавши

Словник синонімів

ОБЛЯМО́ВУВАТИ (оточувати щонебудь у вигляді смуги, облямівки), ОБРАМЛЯ́ТИ, ОБРАМЛЮВАТИ, ОБРАМО́ВУВАТИ, ОКАНТО́ВУВАТИ, ОБХО́ПЛЮВАТИ[ОХО́ПЛЮВАТИ], ОТОРО́ЧУВАТИ. - Док.: облямува́ти, обрами́ти, окантува́ти, обхопи́ти[охопи́ти], оторочи́ти. Кучеряве русяве волосся і бакенбарди рамкою облямовували жовте лице (О. Іваненко); Червоні пасма ліщини обрамляли велику площу води з усіх боків (М. Чабанівський); Ажурний чепець трояндами обрамовує її голову (Г. Косинка); Із-під білого імператорського чільця добувалося сиваве уже волосся, яке рамою обхоплювало виразні риси (Юліан Опільський); Там, де починалась шапочка, ніжку гриба охоплював білий комірець (О. Донченко); Внизу різноколірними світлячками, рівно оторочуючи посадочну смугу, горять вогні алма-атинського аеропорту (з газети).