-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | обрамля́ти |
| | однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обрамля́ймо |
| 2 особа | обрамля́й | обрамля́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обрамля́тиму | обрамля́тимемо, обрамля́тимем |
| 2 особа | обрамля́тимеш | обрамля́тимете |
| 3 особа | обрамля́тиме | обрамля́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обрамля́ю | обрамля́ємо, обрамля́єм |
| 2 особа | обрамля́єш | обрамля́єте |
| 3 особа | обрамля́є | обрамля́ють |
| Активний дієприкметник |
| |
| Дієприслівник |
| обрамля́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обрамля́в | обрамля́ли |
| жін. р. | обрамля́ла |
| сер. р. | обрамля́ло |
| Активний дієприкметник |
| |
| Пасивний дієприкметник |
| |
| Безособова форма |
| |
| Дієприслівник |
| обрамля́вши |
Словник синонімів
ОБЛЯМО́ВУВАТИ (оточувати щонебудь у вигляді смуги, облямівки), ОБРАМЛЯ́ТИ, ОБРАМЛЮВАТИ, ОБРАМО́ВУВАТИ, ОКАНТО́ВУВАТИ, ОБХО́ПЛЮВАТИ [ОХО́ПЛЮВАТИ], ОТОРО́ЧУВАТИ. - Док.: облямува́ти, обрами́ти, окантува́ти, обхопи́ти [охопи́ти], оторочи́ти. Кучеряве русяве волосся і бакенбарди рамкою облямовували жовте лице (О. Іваненко); Червоні пасма ліщини обрамляли велику площу води з усіх боків (М. Чабанівський); Ажурний чепець трояндами обрамовує її голову (Г. Косинка); Із-під білого імператорського чільця добувалося сиваве уже волосся, яке рамою обхоплювало виразні риси (Юліан Опільський); Там, де починалась шапочка, ніжку гриба охоплював білий комірець (О. Донченко); Внизу різноколірними світлячками, рівно оторочуючи посадочну смугу, горять вогні алма-атинського аеропорту (з газети).