-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | обра́млювати |
| | однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обра́млюймо |
| 2 особа | обра́млюй | обра́млюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обра́млюватиму | обра́млюватимемо, обра́млюватимем |
| 2 особа | обра́млюватимеш | обра́млюватимете |
| 3 особа | обра́млюватиме | обра́млюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обра́млюю | обра́млюємо, обра́млюєм |
| 2 особа | обра́млюєш | обра́млюєте |
| 3 особа | обра́млює | обра́млюють |
| Активний дієприкметник |
| |
| Дієприслівник |
| обра́млюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обра́млював | обра́млювали |
| жін. р. | обра́млювала |
| сер. р. | обра́млювало |
| Активний дієприкметник |
| |
| Пасивний дієприкметник |
| обра́млюваний |
| Безособова форма |
| обра́млювано |
| Дієприслівник |
| обра́млювавши |
Словник синонімів
ОБЛЯМО́ВУВАТИ (оточувати щонебудь у вигляді смуги, облямівки), ОБРАМЛЯ́ТИ, ОБРАМЛЮВАТИ, ОБРАМО́ВУВАТИ, ОКАНТО́ВУВАТИ, ОБХО́ПЛЮВАТИ [ОХО́ПЛЮВАТИ], ОТОРО́ЧУВАТИ. - Док.: облямува́ти, обрами́ти, окантува́ти, обхопи́ти [охопи́ти], оторочи́ти. Кучеряве русяве волосся і бакенбарди рамкою облямовували жовте лице (О. Іваненко); Червоні пасма ліщини обрамляли велику площу води з усіх боків (М. Чабанівський); Ажурний чепець трояндами обрамовує її голову (Г. Косинка); Із-під білого імператорського чільця добувалося сиваве уже волосся, яке рамою обхоплювало виразні риси (Юліан Опільський); Там, де починалась шапочка, ніжку гриба охоплював білий комірець (О. Донченко); Внизу різноколірними світлячками, рівно оторочуючи посадочну смугу, горять вогні алма-атинського аеропорту (з газети).