-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обра́мити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обра́ммо
2 особа обра́м обра́мте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обра́млю обра́мимо, обра́мим
2 особа обра́миш обра́мите
3 особа обра́мить обра́млять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обра́мив обра́мили
жін.р. обра́мила
сер.р. обра́мило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обра́млений
Безособова форма
обра́млено
Дієприслівник
обра́мивши

Словник синонімів

ОБЛЯМО́ВУВАТИ (оточувати щонебудь у вигляді смуги, облямівки), ОБРАМЛЯ́ТИ, ОБРАМЛЮВАТИ, ОБРАМО́ВУВАТИ, ОКАНТО́ВУВАТИ, ОБХО́ПЛЮВАТИ[ОХО́ПЛЮВАТИ], ОТОРО́ЧУВАТИ. - Док.: облямува́ти, обрами́ти, окантува́ти, обхопи́ти[охопи́ти], оторочи́ти. Кучеряве русяве волосся і бакенбарди рамкою облямовували жовте лице (О. Іваненко); Червоні пасма ліщини обрамляли велику площу води з усіх боків (М. Чабанівський); Ажурний чепець трояндами обрамовує її голову (Г. Косинка); Із-під білого імператорського чільця добувалося сиваве уже волосся, яке рамою обхоплювало виразні риси (Юліан Опільський); Там, де починалась шапочка, ніжку гриба охоплював білий комірець (О. Донченко); Внизу різноколірними світлячками, рівно оторочуючи посадочну смугу, горять вогні алма-атинського аеропорту (з газети).