-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний обра́зливий обра́злива обра́зливе обра́зливі
родовий обра́зливого обра́зливої обра́зливого обра́зливих
давальний обра́зливому обра́зливій обра́зливому обра́зливим
знахідний обра́зливий обра́зливу обра́зливе обра́зливі
орудний обра́зливим обра́зливою обра́зливим обра́зливими
місцевий на/в обра́зливому, обра́зливім на/в обра́зливій на/в обра́зливому, обра́зливім на/в обра́зливих

Словник синонімів

ДОШКУ́ЛЬНИЙ (про слово, висловлення - який глибоко вражає, ображає, сильно діє на когось у негативному плані),ДІТКЛИ́ВИЙ[ДОТКЛИ́ВИЙ], БЕЗПОЩА́ДНИЙ, В’Ї́ДЛИВИЙ[УЇ́ДЛИВИЙ], ЇДКИ́Й, ЯДУ́ЧИЙ, ЯДУ́ШЛИВИЙ, ЯДУ́ШНИЙ, УЩИ́ПЛИВИЙ, РІЗКИ́Й, ХЛЬОСТКИ́Й, ТЕРПКИ́Й, ГІРКИ́Й, ГО́СТРИЙ, КОЛЮ́ЧИЙ, ЖАЛКИ́Й, ЖАЛЮ́ЧИЙ, ВАЖКИ́Й, ШПАРКИ́Йрозм.,ПЕКУ́ЧИЙрозм.,РОГА́ТИЙрозм.,ОПРИ́СКЛИВИЙдіал.,ШКУЛКИ́Й[ШКУЛЬКИ́Й]діал.Поєдинок між Уласом і Гнатом на тому не закінчився, що вони обмінялися дошкульними репліками (Григорій Тютюнник); А хто ж оті.. діткливі слова Доручить Іванові сміло? (переклад П. Грабовського); Він, з розстановами, додаючи свого специфічного, безпощадного соусу, любісінько виклав наверх усю тую історію (А. Кримський); Марія терпляче зносила і глузування, і в’їдливі дотепи (М. Руденко); Як і всі самозакохані люди, Валуєв з їдкою іронією ставився й до тих своїх приятелів, дружбою яких користувався (В. Канівець); Разом з нею.. буде знищено все, що повідав [Таубенфельд] їй, що кинув їй у формі ядучих слів (Ю. Бедзик); Біжить Марія понад ставком додому, а в ушах дзвенять ядушливі, люті слова (В. Кучер); Гумор.. може звучати по-різному. Різкий і нещадний, пекучий і ущипливий (з журналу); Первоцвіт обпік Горецького лютим поглядом, хотів сказати щось різке (М. Ю. Тарновський); Коли замість слів.., хльостких і спокійних одночасно, почуємо істеричну лайку - значить, не все гаразд (В. Еллан); Слова мають свій смак.Є слова гіркі, як полин, є недостиглі слова, терпкі, як дикі кислиці (П. Загребельний); Слова були колючі, завдавали болю. Не ждав почути їх (П. Автомонов); Слова її здавались жалкими, як кропива, і кололися, мов їжак (Є. Гуцало); Старі черниці ловлять на гарячім учинку молодих послушниць і хихотять потім.., випльовують гострі жалючі слова (Г. Хоткевич); Фрузині слова тремтіли в його серці важким докором (І. Франко); - Мені припало до смаку, що своїми історіями показуємо ми силу дотепної та шпаркої одповіді (переклад М. Лукаша); Кров кинулась в обличчя Дмитрові. Його аж перехитувало від пекучих ударів слів (М. Стельмах); [Знаменський:] Або добийте мене одним словом, або звеліть жить.. [Олеся:] Навіщо ви такі рогаті слова промовляєте, аж страшно слухати (М. Кропивницький); Сей злобний, оприскливий гумор, що вибухав радістю лиш тоді, коли хтось із нас сказав дурницю, не піднімав наших дитячих душ, але здавлював, гальмував та душив їх (І. Франко). - Пор. 1. обра́зливий.
ОБРА́ЗЛИВИЙ (який завдає образи, який виражає або містить у собі образу), ВРА́ЗЛИ́ВИЙ[УРА́ЗЛИ́ВИЙ], ПРИ́КРИЙ, КРИ́ВДНИЙ, ОБИ́ДНИЙрідше, ОБИ́ДЛИВИЙрідше.Лисун був не з полохливих і кинув кілька образливих епітетів на адресу Черкашина (Л. Дмитерко); Вразливе слово від дітей гірше за болячку, бо не гоїться (прислів’я); Він збирався поговорити з Каргатом на досить дражливу тему. А загострювати взаємини з цим надто бистрим на прикре слово молодиком не хотілось (Ю. Шовкопляс); - Від тебе я можу вислухати все, яким би дошкульним і кривдним воно не було (Н. Рибак). - Пор. 1. дошку́льний.
ОБРА́ЗЛИВИЙ (який легко ображається), ВРА́ЗЛИ́ВИЙ[УРА́ЗЛИ́ВИЙ], НЕДОТО́РКАНИЙ, ОБИ́ДЛИВИЙрідше.Довбня зиркнув на неї. - Ти, бачу, й досі сердишся?Я не знав, що ти така образлива (Панас Мирний); Сьогодні всі були якісь особливо вразливі і ображалися на кожному кроці (О. Гончар); Надто за останній час через цю дитину вона стала така дражлива, недоторкана і дуже змарніла (Б. Грінченко); Мати обидливу вдачу.