-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]

Словник відмінків

Інфінітив обража́тися, обража́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обража́ймося, обража́ймось
2 особа обража́йся, обража́йсь обража́йтеся, обража́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обража́тимуся, обража́тимусь обража́тимемося, обража́тимемось, обража́тимемся
2 особа обража́тимешся обража́тиметеся, обража́тиметесь
3 особа обража́тиметься обража́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа обража́юся, обража́юсь обража́ємося, обража́ємось, обража́ємся
2 особа обража́єшся обража́єтеся, обража́єтесь
3 особа обража́ється обража́ються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
обража́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. обража́вся, обража́всь обража́лися, обража́лись
жін. р. обража́лася, обража́лась
сер. р. обража́лося, обража́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
обража́вшись

Словник синонімів

ОБРАЖА́ТИСЯ (відчути образу, мати до когось почуття гіркоти, досади, викликані його словами, поведінкою), ВРАЖА́ТИСЯ[УРАЖА́ТИСЯ], ОБИЖА́ТИСЯрозм.,ЗОБИДЖА́ТИСЯ[ЗОБИЖА́ТИСЯ]розм.,КРИ́ВДИТИСЯрозм.,ДУ́ТИСЯна кого, що, розм.,КРИВДУВА́ТИСЯрідше, ОБРА́ЖУВАТИСЯрідше. - Док.: обра́зитися, вра́зитися[ура́зитися], оби́дитися, зоби́дитися, покри́вдитисярідше.- Ну, я бачу, що з тобою не можна серйозно говорити, - образилась Майя, - ти зі мною просто не рахуєшся (М. Хвильовий); [Хуса:] Я сам казав: навіщо се?Та мати вражається, коли в її клейноди невісточка кохана не вбереться (Леся Українка); [Риндя:] ..Ой і зобидили ж вас, Антоне Тимофійовичу. [Кряж:].. Нічого, Мефодію, ми не зобиджаємось... Ще й наша гречка зацвіте... (М. Зарудний); - Славно живеш з нею? - добріє обличчя Плачинди. - Та не зобижаюсь (М. Стельмах); Петрова, здивована, погляділа на його, не знаючи, чи кривдитися з його слів, чи сміятися з їх (А. Кримський); Вона чогось почала на мене дутися (М. Руденко); Комендант обняв панотця поза шию і кривдувався: - Видиш, Ясю, як нас наші ґаздині малюють? (Марко Черемшина); Дід говорив се так добродушно, що Іванові якось ані на думку не прийшло ображуватися (І. Франко).