обрадіти 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[діал.]
Словник відмінків
| Інфінітив | обраді́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обраді́ймо | |
| 2 особа | обраді́й | обраді́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обраді́ю | обраді́ємо, обраді́єм |
| 2 особа | обраді́єш | обраді́єте |
| 3 особа | обраді́є | обраді́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обраді́в | обраді́ли |
| жін.р. | обраді́ла | |
| сер.р. | обраді́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| обраді́вши | ||