обполений 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний обпо́лений обпо́лена обпо́лене обпо́лені
родовий обпо́леного обпо́леної обпо́леного обпо́лених
давальний обпо́леному обпо́леній обпо́леному обпо́леним
знахідний обпо́лений, обпо́леного обпо́лену обпо́лене обпо́лені, обпо́лених
орудний обпо́леним обпо́леною обпо́леним обпо́леними
місцевий на/в обпо́леному, обпо́ленім на/в обпо́леній на/в обпо́леному, обпо́ленім на/в обпо́лених