обплутуваний 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний обплу́туваний обплу́тувана обплу́туване обплу́тувані
родовий обплу́туваного обплу́туваної обплу́туваного обплу́туваних
давальний обплу́туваному обплу́туваній обплу́туваному обплу́туваним
знахідний обплу́туваний обплу́тувану обплу́туване обплу́тувані
орудний обплу́туваним обплу́туваною обплу́туваним обплу́туваними
місцевий на/в обплу́туваному, обплу́туванім на/в обплу́туваній на/в обплу́туваному, обплу́туванім на/в обплу́туваних