обпертий 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний обпе́ртий обпе́рта обпе́рте обпе́рті
родовий обпе́ртого обпе́ртої обпе́ртого обпе́ртих
давальний обпе́ртому обпе́ртій обпе́ртому обпе́ртим
знахідний обпе́ртий, обпе́ртого обпе́рту обпе́рте обпе́рті, обпе́ртих
орудний обпе́ртим обпе́ртою обпе́ртим обпе́ртими
місцевий на/в обпе́ртому, обпе́ртім на/в обпе́ртій на/в обпе́ртому, обпе́ртім на/в обпе́ртих