-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обпереза́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обпережі́мо, обпережі́м
2 особа обпережи́ обпережі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обпережу́ обпере́жемо, обпере́жем
2 особа обпере́жеш обпере́жете
3 особа обпере́же обпере́жуть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обпереза́в обпереза́ли
жін.р. обпереза́ла
сер.р. обпереза́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обпере́заний
Безособова форма
обпере́зано
Дієприслівник
обпереза́вши

Словник синонімів

ОБВ’Я́ЗУВАТИ (обмотуючи мотузкою, стрічкою і т. ін. навколо чого-небудь, зав’язувати кінці), ПЕРЕВ’Я́ЗУВАТИ, ОПЕРІ́ЗУВАТИ[ОБПЕРІ́ЗУВАТИ], ПІДПЕРІ́ЗУВАТИ, УВ’ЯЗУВАТИ[ВВ’Я́ЗУВАТИ] (щільно); ПОВ’Я́ЗУВАТИ що, чим (одягаючи хустку, краватку і т. ін.). - Док.: обв’яза́ти, перев’яза́ти, опереза́ти[обпереза́ти], підпереза́ти, ув’яза́ти[вв’яза́ти], пов’яза́ти. Вася попросив Глобу.. обв’язати його за пояс тонким і міцним мотузком (В. Собко); Перед одною з сільських хат стояв чоловік і перев’язував околоти (Н. Кобринська); Нажате мною він оперізує перевеслом (М. Стельмах); Околицю свого кашкета він підперезав червоною стьожечкою (І. Микитенко); Ув’язав Тригубенко валізку шворкою (А. Головко); Загнибіда.. пов’язав шию шовковим платком (Панас Мирний); Пов’язати галстук. - Пор. підпері́зувати, 1. обкру́чувати.
ОТО́ЧУВАТИ (про ліс, дерева, будівлі і т. ін. - міститися навколо чого-небудь), ОПЕРІ́ЗУВАТИ[ОБПЕРІ́ЗУВАТИрідше], ОБХО́ПЛЮВАТИ[ОХО́ПЛЮВАТИ], ОБСТУПА́ТИ[ОСТУПА́ТИрозм.], ОСЯГА́ТИ, ОБСТАВА́ТИ, ОПОВИВА́ТИ, ОБЛЯГА́ТИ, ОБВИВА́ТИ, ОБВО́ДИТИ, ОБІЙМА́ТИ, ОТОЧА́ТИрідше; ОБГИНА́ТИ[ОГИНА́ТИ] (перев. півколом); ОБНИ́ЗУВАТИ (бути розміщеним навколо чогось рядками); ОПОЯ́СУВАТИрідше (у вигляді смуги); ОГОРО́ДЖУВАТИрідше, ОБДАВА́ТИдіал. - Док.: оточи́ти, опереза́ти[обпереза́ти], обхопи́ти[охопи́ти], обступи́ти[оступи́ти], осягну́ти[осягти́], обста́ти, опови́ти, облягти́, обви́ти, обве́сти, обійня́ти, обігну́ти, обниза́ти, опоясати, огороди́ти, обда́ти. Старі дуби оточували галявину (О. Донченко); Москву оперізують світлі житлові масиви, кожний з яких - сучасне місто середньої величини (з газети); Вузьку стягу мужицької землі з трьох боків обхоплювала панська (Б. Грінченко); Сам [Чохов] пішов шукати воду. Він знайшов її у тихій заводі, яку зі всіх боків обступали комиші (Григорій Тютюнник); Маленьку хату оступили кругом високі ясени (С. Васильченко); Їдем лісом, нас ліс Мов наметом осяга (П. Грабовський); Тече струмок в своїм багнистім ложі.Його обстали берестки малі (М. Бажан); Ліс темними крилами своїми озеро оповив (І. Волошин); Сумні млини облягли широкий майдан (Панас Мирний); Висока кам’яна стіна обвивала сад; Фруктовий садок обіймав палац з півночі (Ю. Смолич); Від ріки, що широким луком обгинала місто з двох боків, тягло вогким холодом (І. Франко); Обнизали вони [хатки] кругом низкою глибоку долину (І. Нечуй-Левицький); Сотні тисяч москвичів [захищаючи Москву від фашистських загарбників] цілодобово працювали на будівництві оборонних рубежів, що опоясували столицю (з журналу); Пробігла [Люба] біля верб, що живою рамкою огороджували лісове подвір’я (М. Стельмах); Високо.. випинається Рарив. Його обдає темно-зелений ліс (О. Кобилянська).
ПІДПЕРІ́ЗУВАТИ (затягувати, підв’язувати перев. по талії), ОПЕРІ́ЗУВАТИ[ОБПЕРІ́ЗУВАТИрідше], УПЕРІ́ЗУВАТИ[ВПЕРІ́ЗУВАТИ], ПЕРЕПЕРІ́ЗУВАТИ, ОПОЯ́СУВАТИрозм.,ПЕРЕПОЯ́СУВАТИрозм. - Док.: підпереза́ти, опереза́ти[обпереза́ти], упереза́ти[впереза́ти], перепереза́ти, опоя́сати, перепоясати. Ходив і я колись до школи. Надівав батькові чоботи, мати підперізувала якимсь обривком (О. Ковінька); Синю сатинову сорочку, якої стало б на двох, оперізував доточений (бо нестачало) вузенький пояс (В. Земляк); В нього була така сама гімнастьорка, як у Шаптали, але як же хвацько переперізував її пояс (П. Загребельний). - Пор. обв’я́зувати.