-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обпекти́
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обпечі́мо, обпечі́м
2 особа обпечи́ обпечі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обпечу́ обпечемо́, обпече́м
2 особа обпече́ш обпечете́
3 особа обпече́ обпечу́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обпі́к обпекли́
жін.р. обпекла́
сер.р. обпекло́
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обпе́чений
Безособова форма
обпе́чено
Дієприслівник
обпі́кши

Словник синонімів

ВРАЖА́ТИ[УРАЖА́ТИ] (завдавати душевного болю), ПРИГНІ́ЧУВАТИ, ПРИГНІТА́ТИрідше,ОБПА́ЛЮВАТИ, ОБПІКА́ТИ[ОПІКА́ТИ], ПРОПІКА́ТИ, ДОШКУЛЯ́ТИ[ДОШКУ́ЛЮВАТИ], ПІДБИВА́ТИ, ПРИБИВА́ТИрозм., КОРО́БИТИрозм. (викликати неприємне почуття). - Док.: вра́зи́ти[ура́зи́ти], пригніти́ти, обпали́ти, опали́ти, обпекти́[опекти́], пропекти́, дошку́лити, підби́ти, приби́ти, покоро́бити, полосну́ти[полосону́ти]перев. із сл. слово слова. Ольгу ці фрази били, вражали, пригнічували (П. Дорошко); Це все було.. І вогких уст сердите надування, І усміх, що до серця пропікав (М. Рильський); Потім мені сказали, що ти заміжня. Це повідомлення приголомшило, прибило мене (Ю. Збанацький); Манери і розв’язний тон Козловського дратували і коробили Тараса Григоровича (З. Тулуб).
ОБПІКА́ТИ[ОПІКАТИ] (пошкоджувати вогнем або чим-небудь гарячим шкірний покрив, слизову оболонку, завдавати опіків), ОБПА́ЛЮВАТИ[ОПА́ЛЮВАТИ], ЖИ́ГАТИрозм. - Док.: обпекти́[опекти́], обпали́ти[опали́ти]. Він стріляв. Піт заливав йому очі, залізо обпікало руки (В. Кучер); Гаряча картопля злетіла вгору, опекла Маркові очі (Григорій Тютюнник); Куля.. обпалила мені скроню, в ушах задзвеніло (Ю. Збанацький); Випурхнула з його зубів цигарка, іскрами опаливши губу (С. Васильченко). - Пор. обвари́ти.
ОБПІКА́ТИ[ОПІКА́ТИ] (викликати відчуття, подібні до опіку - про мороз, вітер, сонце і т. ін.), ОБПА́ЛЮВАТИ[ОПА́ЛЮВАТИ]. - Док.: обпекти́[опекти́], обпали́ти[опали́ти]. Мороз посилював, ще й східний вітер, який обпікав шкіру на лиці, забивав дух (П. Панч); Мороз обпалював обличчя (І. Багмут); Холодний вітер опалював обличчя (О. Донченко).

Словник фразеологізмів

обпіка́ти (обпа́лювати, опіка́ти і т. ін. ) / обпекти́ (обпали́ти, опекти́ і т. ін.) [свої́м] по́глядом (очи́ма, зо́ром) яким (якими), кого, рідше що. Пильно дивитися на когось, на щось, виражаючи своє ставлення (перев. негативне). Його обминали з острахом, обпікали недружелюбними поглядами (Ю. Збанацький); Степан постояв ще трохи на порозі, обпікаючи їх гарячими очима (В. Кучер); Козаки знов зиркнули на Бжеського, опалюючи його важким від зненависті поглядом (З. Тулуб); Вони [полонені вороги] ідуть понуро, звісивши голови додолу, відчувають, що десятки очей опікають їх своїм грізним зором (П. Воронько); Підійшла до нього [чоловіка] впритул, поставила чемоданчик на дорогу, мовчки обпекла його поглядом (П. Загребельний); — Крадена [хустка]? — спитав дядько. — Піди ти тепер украдь! — обпекла його злим поглядом циганка й пішла геть (Григір Тютюнник); Опустив [сержант] голову і, обпаливши через плече лютим поглядом свого товариша, незграбно пересмикнув плечима (Ю. Бедзик); Обернувшись до Йона, опекла його [дівчина] палким поглядом чорних очей (М. Коцюбинський).

обпіка́ти (обпа́лювати, опіка́ти і т. ін. ) / обпекти́ (обпали́ти, опекти́ і т. ін.) [свої́м] по́глядом (очи́ма, зо́ром) яким (якими), кого, рідше що. Пильно дивитися на когось, на щось, виражаючи своє ставлення (перев. негативне). Його обминали з острахом, обпікали недружелюбними поглядами (Ю. Збанацький); Степан постояв ще трохи на порозі, обпікаючи їх гарячими очима (В. Кучер); Козаки знов зиркнули на Бжеського, опалюючи його важким від зненависті поглядом (З. Тулуб); Вони [полонені вороги] ідуть понуро, звісивши голови додолу, відчувають, що десятки очей опікають їх своїм грізним зором (П. Воронько); Підійшла до нього [чоловіка] впритул, поставила чемоданчик на дорогу, мовчки обпекла його поглядом (П. Загребельний); — Крадена [хустка]? — спитав дядько. — Піди ти тепер украдь! — обпекла його злим поглядом циганка й пішла геть (Григір Тютюнник); Опустив [сержант] голову і, обпаливши через плече лютим поглядом свого товариша, незграбно пересмикнув плечима (Ю. Бедзик); Обернувшись до Йона, опекла його [дівчина] палким поглядом чорних очей (М. Коцюбинський).

обпіка́ти (обпа́лювати, опіка́ти і т. ін. ) / обпекти́ (обпали́ти, опекти́ і т. ін.) [свої́м] по́глядом (очи́ма, зо́ром) яким (якими), кого, рідше що. Пильно дивитися на когось, на щось, виражаючи своє ставлення (перев. негативне). Його обминали з острахом, обпікали недружелюбними поглядами (Ю. Збанацький); Степан постояв ще трохи на порозі, обпікаючи їх гарячими очима (В. Кучер); Козаки знов зиркнули на Бжеського, опалюючи його важким від зненависті поглядом (З. Тулуб); Вони [полонені вороги] ідуть понуро, звісивши голови додолу, відчувають, що десятки очей опікають їх своїм грізним зором (П. Воронько); Підійшла до нього [чоловіка] впритул, поставила чемоданчик на дорогу, мовчки обпекла його поглядом (П. Загребельний); — Крадена [хустка]? — спитав дядько. — Піди ти тепер украдь! — обпекла його злим поглядом циганка й пішла геть (Григір Тютюнник); Опустив [сержант] голову і, обпаливши через плече лютим поглядом свого товариша, незграбно пересмикнув плечима (Ю. Бедзик); Обернувшись до Йона, опекла його [дівчина] палким поглядом чорних очей (М. Коцюбинський).

обпіка́ти (обпа́лювати, опіка́ти і т. ін. ) / обпекти́ (обпали́ти, опекти́ і т. ін.) [свої́м] по́глядом (очи́ма, зо́ром) яким (якими), кого, рідше що. Пильно дивитися на когось, на щось, виражаючи своє ставлення (перев. негативне). Його обминали з острахом, обпікали недружелюбними поглядами (Ю. Збанацький); Степан постояв ще трохи на порозі, обпікаючи їх гарячими очима (В. Кучер); Козаки знов зиркнули на Бжеського, опалюючи його важким від зненависті поглядом (З. Тулуб); Вони [полонені вороги] ідуть понуро, звісивши голови додолу, відчувають, що десятки очей опікають їх своїм грізним зором (П. Воронько); Підійшла до нього [чоловіка] впритул, поставила чемоданчик на дорогу, мовчки обпекла його поглядом (П. Загребельний); — Крадена [хустка]? — спитав дядько. — Піди ти тепер украдь! — обпекла його злим поглядом циганка й пішла геть (Григір Тютюнник); Опустив [сержант] голову і, обпаливши через плече лютим поглядом свого товариша, незграбно пересмикнув плечима (Ю. Бедзик); Обернувшись до Йона, опекла його [дівчина] палким поглядом чорних очей (М. Коцюбинський).

обпіка́ти (обпа́лювати, опіка́ти і т. ін. ) / обпекти́ (обпали́ти, опекти́ і т. ін.) [свої́м] по́глядом (очи́ма, зо́ром) яким (якими), кого, рідше що. Пильно дивитися на когось, на щось, виражаючи своє ставлення (перев. негативне). Його обминали з острахом, обпікали недружелюбними поглядами (Ю. Збанацький); Степан постояв ще трохи на порозі, обпікаючи їх гарячими очима (В. Кучер); Козаки знов зиркнули на Бжеського, опалюючи його важким від зненависті поглядом (З. Тулуб); Вони [полонені вороги] ідуть понуро, звісивши голови додолу, відчувають, що десятки очей опікають їх своїм грізним зором (П. Воронько); Підійшла до нього [чоловіка] впритул, поставила чемоданчик на дорогу, мовчки обпекла його поглядом (П. Загребельний); — Крадена [хустка]? — спитав дядько. — Піди ти тепер украдь! — обпекла його злим поглядом циганка й пішла геть (Григір Тютюнник); Опустив [сержант] голову і, обпаливши через плече лютим поглядом свого товариша, незграбно пересмикнув плечима (Ю. Бедзик); Обернувшись до Йона, опекла його [дівчина] палким поглядом чорних очей (М. Коцюбинський).

обпіка́ти (обпа́лювати, опіка́ти і т. ін. ) / обпекти́ (обпали́ти, опекти́ і т. ін.) [свої́м] по́глядом (очи́ма, зо́ром) яким (якими), кого, рідше що. Пильно дивитися на когось, на щось, виражаючи своє ставлення (перев. негативне). Його обминали з острахом, обпікали недружелюбними поглядами (Ю. Збанацький); Степан постояв ще трохи на порозі, обпікаючи їх гарячими очима (В. Кучер); Козаки знов зиркнули на Бжеського, опалюючи його важким від зненависті поглядом (З. Тулуб); Вони [полонені вороги] ідуть понуро, звісивши голови додолу, відчувають, що десятки очей опікають їх своїм грізним зором (П. Воронько); Підійшла до нього [чоловіка] впритул, поставила чемоданчик на дорогу, мовчки обпекла його поглядом (П. Загребельний); — Крадена [хустка]? — спитав дядько. — Піди ти тепер украдь! — обпекла його злим поглядом циганка й пішла геть (Григір Тютюнник); Опустив [сержант] голову і, обпаливши через плече лютим поглядом свого товариша, незграбно пересмикнув плечима (Ю. Бедзик); Обернувшись до Йона, опекла його [дівчина] палким поглядом чорних очей (М. Коцюбинський).