ДОГЛЯДА́ТИза ким-чим, кого, що (забезпечувати нормальний стан, порядок тощо), СТЕ́ЖИТИза ким-чим, СЛІДКУВА́ТИза ким-чим,ПИЛЬНУВА́ТИ, ДОПИЛЬНО́ВУВАТИрідше,НАГЛЯДА́ТИза ким-чим, ДИВИ́ТИСЯза ким-чим, ГЛЯДІ́ТИ, ПАНТРУВА́ТИрозм., НАЗИРА́ТИрозм., ПРИПИЛЬНО́ВУВАТИрозм., ПРИГЛЯДА́ТИза ким-чим, розм., ПРИДИВЛЯ́ТИСЯза ким-чим, розм., ДАВА́ТИ ПОРЯ́ДОК[ПОДАВА́ТИ ЛАД]чому, де, розм., ДОЗИРА́ТИкого, що, діал.,КУКО́БИТИкого, що, діал.,ПА́ЗИТИкого, що, діал.,ПА́ЗАТИкого, що, діал.,ПАЗУВА́ТИкого, що, діал.;ХОДИ́ТИза ким-чим, коло (біля) кого-чого, ПО́РАТИкого, що, ПО́РАТИСЯколо (біля) кого-чого, ТУ́ПАТИколо (біля) кого-чого, розм., ТУ́ПЦЯТИколо (біля) кого-чого, розм., ТУПЦЮВА́ТИколо (біля) кого-чого, розм., ОБХО́ДИТИкого, що, розм. (забезпечувати необхідні умови комусь, чомусь); НЯ́НЬЧИТИкого, НЯ́НЬЧИТИСЯз ким, ТІ́ШИТИкого, ТІ́ШИТИСЯз ким, ПА́НЬКАТИкого, розм., ПА́НЬКАТИСЯз ким, коло (біля) кого, розм. (дітей); ОБМИВА́ТИкого, розм., ОБПИРА́ТИкого, розм., ОБПА́ТРЮВАТИкого, діал. (тримати у чистоті). - Док.: догля́нути, допильнува́ти, догля́діти[догле́діти], угле́діти[вгле́діти], угля́діти[вгля́діти]рідшедопантрува́ти, назирну́ти, припильнува́ти, пригля́нути, пригля́діти, пригле́діти, да́ти поря́док[лад], дозрі́ти, ви́няньчити. В жінок діла не менше, як в чоловіків; їм треба і спекти, і зварити, і на поле до роботи ходити, і хати доглядати, ще й дітей глядіти ... (І. Нечуй-Левицький); Уважно стежить старий Горпищенко, щоб все тут було в порядку - і в колодязі, і біля колодязя (О. Гончар); Трактор пройшов власною ходою шлях відступу за Волгу, коли ніяк було слідкувати за режимом роботи й профілактикою (Ю. Яновський); Матір поважав [син], а стара гляділа й пильнувала його більш, ніж ока в лобі (Марко Вовчок); Я мушу на кватирі всього допильнувати, за всім доглянути (І. Франко); - Дуже я вас, дядьку Григоре, проситиму: наглядайте за нею. Без мужичих рук - хата валиться (Григорій Тютюнник); Швидко нас знову з кухні забрали: матір дивитися за дробиною, й мене з нею (Панас Мирний); Всяким він був - ви це знаєте. Гнізда свого не пантрував, чарка його часто водила (В. Яворівський); Ой, Морозе, друже, Мій названий брате! Назирай орлиним оком Сирітськую хату (П. Куліш); Супроводив [Олексій Кирилович] академіка з Сімферополя до Москви, помагав з речами, припильнував, щоб у Карналя було все необхідне для подорожі(П. Загребельний); Невістка за ним приглядає, завжди перелатаний, перепраний... (К. Гордієнко); Стара мати всьому порядок дає в хаті: й прибере, й догляне,й вечеряти наварить (І. Нечуй-Левицький); Діти малі, треба їм лад дати (М. Коцюбинський); Ой піду я на Поділля, мамо, мамунцуню, Аби-сьте ми дозирали мою Марисуню (коломийка); Зовсім знемігся [батько] на силах: не мав снаги й себе самого кукобити (Ганна Барвінок); - А тебе ж хто сюди кликав? Сиди дома та пазь роботу! (Лесь Мартович); Вони садили виноград, вони пазували садки свої, а хтось прийде і так, з доброго дива, почне нищити їх працю? (М. Коцюбинський); - Спасибі, Грицю, що поміг нам, що худобу доглядав, по-чесному, як біля свого, ходив (М. Стельмах); Влітку порала [Ольга] город, мала невеличке господарство (П. Кочура); - У війську я два роки порався біля вівчарок (В. Дрозд); Улітку коло саду й коло пасіки тупцює [Семен Денисович] (Б. Грінченко); - А ви б не найнялися мою корову обходити, га? Один буде гнати її в поле, а другий тим часом - стайню вичищати (казка); Няньчить [ненька] її й доглядає, Одверта, що шкодить, Обчісує й одягає, До глузду доводить (П. Гулак-Артемовський); Максим клопотався над кулеметом. - Бач, няньчиться, мов з дитиною (Є. Куртяк); - Дурня нічого валяти. Думаєш, як приїдеш додому, то я з тобою буду і тепер панькатись (М. Хвильовий); Обмива [мати дітей], обпатрює, зодяга і ніколи ж то не втомиться (Г. Квітка-Основ’яненко); - Ми його будемо держати, годувати та обпирати, а він буде тут вередувати (І. Франко).

ПА́ТРАТИ (очищати від нутрощів убиту тварину), ПОТРОШИ́ТИ, ОБПА́ТРЮВАТИ, ОПА́ТРЮВАТИрідше,ТЕЛЬБУШИ́ТИрозм., РОЗЧИНЯ́ТИрозм. - Док.: ви́патрати, попа́трати, ви́потрошити, обпа́трати, опа́трати, ви́тельбушити, розчини́ти. Дві молодиці, близькі сусіди, патрали порося (І. Нечуй-Левицький); Коли йому давали потрошити недобитого звіра, він витягав із шкіряного чохла гострого мисливського ножа (Григорій Тютюнник); Старий, обпатравши кабана, розділя його на шматки (Г. Квітка-Основ’яненко); Баби вже тельбушили рибу (З. Тулуб); Надія взялася розчиняти рибу (С. Чорнобривець).

ПА́ТРАТИ (очищати від пір’я забиту птицю), ОБПА́ТРЮВАТИ, СКУ́БТИ, СКУ́БАТИ, ОБСКУ́БУВАТИ[ОБСКУБА́ТИ], ОСКУБУВАТИ[ОСКУБАТИ], ОПА́ТРЮВАТИрідше. - Док.: ви́патрати, попа́трати, обпа́трати, обску́бти, оску́бтирозм.опа́трати. І, зручно усівшись на килимі трав, Він мовчки дрохву тую патрати став. Обпатрав її, обсмалив на димку... (І. Нехода); [Морозиха:] Візьми ж котра курей та поріж за хатою, а тоді вже й скубти! (М. Кропивницький); [Нестор:] Ви маєте тепер свої клопоти: кури різати... індики скубати (Ірина Вільде); Жменячиха думала, що сьогодні їй треба.. зарізати дві курки на весілля, обскубти і попатрати (М. Томчаній); Я затопила в печі, нагріла окропу, опатрала гуску (І. Нечуй-Левицький).