обпасти 3 значень

-1-
дієслово доконаного виду
(впасти, опуститися)

Словник відмінків

Інфінітив обпа́сти, обпа́
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа обпаде́ обпаду́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обпа́в обпа́ли
жін.р. обпа́ла
сер.р. обпа́ло
Активний дієприкметник
обпа́лий
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
обпа́вши

Словник синонімів

I. ОПАДА́ТИ[ОБПАДА́ТИ] (про листя, пелюстки, плоди тощо - відриваючись, летіти вниз), ПА́ДАТИ, ОБЛІТА́ТИ, СПАДА́ТИ, ОБСИПА́ТИСЯ[ОСИПА́ТИСЯ], СИ́ПАТИСЯ, ОББИВА́ТИСЯ (під дією ударів); ОБВІВА́ТИСЯрідше (про листя, пелюстки). - Док.: опа́сти, обпа́сти, облеті́ти, спа́сти, обси́патися[оси́патися], обби́тися, обві́ятися. Літечко минає, листя опадає (П. Куліш); Дерева посхилялись під вагою плодів, і плоди падали на землю (О. Довженко); Облітає пух з тополі І лягає тихо долі (М. Рильський); Наступили ті осінні тихі та смутні дні,.. коли спадає з дерева останнє пожовкле листя (С. Васильченко); Білі пелюстки [квіток черешні] обсипались на землю, як сніг (О. Донченко); Осипалось листя, пішли дощі, холоди (А. Головко); Людське жито вже сипалось, а осавула все загадував на панщину (І. Нечуй-Левицький).
-2-
дієслово доконаного виду
(оточити, охопити)

Словник відмінків

Інфінітив обпа́сти, обпа́
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа обпаде́ обпаду́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обпа́в обпа́ли
жін.р. обпа́ла
сер.р. обпа́ло
Активний дієприкметник
обпа́лий
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
обпа́вши

Словник синонімів

I. ОПАДА́ТИ[ОБПАДА́ТИ] (про листя, пелюстки, плоди тощо - відриваючись, летіти вниз), ПА́ДАТИ, ОБЛІТА́ТИ, СПАДА́ТИ, ОБСИПА́ТИСЯ[ОСИПА́ТИСЯ], СИ́ПАТИСЯ, ОББИВА́ТИСЯ (під дією ударів); ОБВІВА́ТИСЯрідше (про листя, пелюстки). - Док.: опа́сти, обпа́сти, облеті́ти, спа́сти, обси́патися[оси́патися], обби́тися, обві́ятися. Літечко минає, листя опадає (П. Куліш); Дерева посхилялись під вагою плодів, і плоди падали на землю (О. Довженко); Облітає пух з тополі І лягає тихо долі (М. Рильський); Наступили ті осінні тихі та смутні дні,.. коли спадає з дерева останнє пожовкле листя (С. Васильченко); Білі пелюстки [квіток черешні] обсипались на землю, як сніг (О. Донченко); Осипалось листя, пішли дощі, холоди (А. Головко); Людське жито вже сипалось, а осавула все загадував на панщину (І. Нечуй-Левицький).

Словник відмінків

Інфінітив обпа́сти, обпа́
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа   обпадемо́, обпаде́м
2 особа   обпадете́
3 особа обпаде́ обпаду́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обпа́в обпа́ли
жін.р. обпа́ла
сер.р. обпа́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
обпа́вши

Словник синонімів

ОТОЧИ́ТИ (розташуватися, зайняти місце навколо кого-, чого-небудь), ОБСТУПИ́ТИ[ОСТУПИ́ТИ], ОПА́СТИ[ОБПА́СТИ], ОБТО́ВПИТИрозм.,ОБСТА́ТИрозм.,ОБСИ́ПАТИ[ОСИ́ПАТИ]рідше,ОКО́ЛИТИрідко,ОБЛІПИ́ТИпідсил. розм.,ОБЛИ́ПНУТИпідсил. розм.,ОБЛЯГТИ́підсил. розм.,ОБСІ́СТИпідсил. розм., ОБЛИ́ТИпідсил. розм.,ОБІЛЛЯ́ТИпідсил. розм.; ОБСКО́ЧИТИрозм.,ОБАРА́НИТИрозм. (швидко і раптово). - Недок.: ото́чувати, оточа́тирідкообступа́ти[оступа́ти], опада́ти[обпада́ти], обстава́ти, обсипа́ти[осипа́ти], обсипувати[оси́пувати]рідкооблі́плювати, облипа́ти, облипнути, обляга́ти, обсіда́ти, облива́ти. Танкісти і дівчата оточили молодих (О. Довженко); Кілька колгоспників обступили новеньку машину (Г. Епік); Він був середній на зріст і завжди дивувався, коли велетні сини оступали його, мов бір (Ю. Яновський); Собаки обпали робітників, сікалися до ніг (І. Франко); Вся увага на двері, за якими засідає комісія, всі поглядами на того, хто виходить звідти. Коли вийде, одразу обтовплять його (О. Гончар); Деякі вже обстали купу дівчат навкруги і жартували (І. Нечуй-Левицький); - Діти! - звернувся він до табунця босої простоголової дітвори, що вже встигла околити й дівку, і повозку (Л. Яновська); Дівчата, що обліпили акордеоніста,.. співали весільної (М. Руденко); Контору відкривають аж в дев’ятій ранком, але ми вже облягли її від сьомої (Мирослав Ірчан); Треба нам не прогавити князя. Бо як обсядуть його, тоді не проб’єшся й слово мовити (П. Загребельний); В кошарі його обливало ціле море овець (М. Коцюбинський); Антін Андрійович по-молодецькому скочив з коня, і його мов зграя гавенят, миттю обаранили діти (С. Добровольський).
ОТОЧИ́ТИ (розташуватися навколо кого-, чого-небудь, щоб захопити когось, щось, напасти на кого-, що-небудь), ОБЛОЖИ́ТИ, ОБІЙТИ́, ОХОПИ́ТИ[ОБХОПИ́ТИ], БЛОКУВА́ТИ, СТИ́СНУТИ, ОБГОРНУ́ТИ[ОГОРНУ́ТИ], ОБЛЯГТИ́, ОБСТУПИ́ТИ[ОСТУПИ́ТИ]розм., ОБСНУВА́ТИрозм., ОПА́СТИ[ОБПА́СТИ]рідше, ОБСАДИ́ТИдіал.; ОБСКАКА́ТИрозм. (верхи); ОБСКО́ЧИТИрозм. (несподівано, швидко). - Недок.: ото́чувати, оточа́тирідшеобхо́дити, охо́плювати[обхо́плювати], блокува́ти, стиска́ти, сти́скувати, обгорта́ти[огорта́ти], обляга́ти, обступа́ти[оступа́ти], обсновувати, опада́ти[обпада́ти], обса́джувати, обска́кувати. Біля дунайського гирла галери наздогнали козаків, але козаки самі оточили султанський флот, розбили його (З. Тулуб); Він [Богдан Хмельницький] розбив ущент польське військо під Жовтими Водами й Корсунем, а потім, після кількох битв, завдав йому нищівної поразки під Пилявцями і обложив Львів і Замостя (О. Довженко); Маневр той показував ясно, що монголи хотіли зі всіх боків обійти.. дім відразу (І. Франко); Вже й не тікають від Данила татари, а крилом його обхоплюють (А. Хижняк); Хмельницький почав стягувати війська до Києва, щоб блокувати тут литовську армію (з науково-популярної літератури); Загальновійськові з’єднання при хорошому сприянні артилерії та авіації завдавали ударів, щоб розгромити угруповання ворога і поступово стискали його (з газети); Кривоносові козаки обгорнули місто (І. Нечуй-Левицький); Але тут, за горбом, у селі, Ціла зграя турецька була, З трьох боків наш загін облягла (П. Воронько); Як та хмара, гайдамаки Умань обступили (Т. Шевченко); [Економ:] У ліс його [У. Кармелюка] не пустять, село теж москалі обснували, по шляхах - сторожа (С. Васильченко); Опали вас вороги І хочуть позбавити щасливого існування (В. Стус); Частина відділу [червоних] обсадила всі виходи довкола двору, а друга чекала біля воріт (Мирослав Ірчан); Набігши хутір чи містечко, татари обскакували їх з усіх боків.. й починали грабувати (П. Панч); Кінна сторожа враз обскочила вершників з усіх боків (П. Загребельний).

Словник фразеологізмів

накри́ти (вкри́ти, напа́сти, напну́ти, обпа́сти і т. ін) мо́крим рядно́м кого. 1. Вилаяти когось (звичайно раптово, зненацька) або різко висловити своє незадоволення, сказати щось неприємне. Батько знов накрив її мокрим рядном.— І де ти в іродового батька волочишся! (І. Нечуй-Левицький); — Повертайте, хлопці, сьогоднішній виторг! — одразу ж накрив мокрим рядном своїх вірних помічників (М. Стельмах); Не доведи Боже Галі що лишнє сказати, лишній раз устати, по хаті пройти — так мати і вкриє мокрим рядном (Панас Мирний); Друкарю! Не дрімай: де треба, точку [крапку] став, Щоб мокрим нас рядном злий критик не напав (Л. Боровиковський); Стара напнула її [Настю] мокрим рядном. Най вона виб’є собі з голови і Гната, і любощі, бо то дурниця! (М. Коцюбинський); Обпала [дружина] мокрим рядном свого чоловіка за його нехтування приписами лікарів (Ю. Яновський). мов рядно́м накри́ти. Гордо [Настя] глянула!.. І знов, мов рядном накрила.— Хто з нас чорний, говоріть? (С. Олійник).

2. Піймати, захопити зненацька. — Ага, піймалась! .. накрили вас мокрим рядном (Д. Бедзик); — Ще два-три тижні — і буде пізно. А тепер ще можна накрити Каффу мокрим рядном. Війська там катма (З. Тулуб); Проштовхуючись до виходу, я гарячково мізкував, як накрити мокрим рядном брехунця-сусіду (А. Крижанівський); — Ти, дурню, не шукай собі хвороби. Не накликай нещастя. Воно ось-ось із-за горба само присуне й мокрим рядном тебе накриє (М. Понеділок).

-3-
дієслово доконаного виду
(напасти - худобу)

Словник відмінків

Інфінітив обпа́сти, обпа́
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа обпаде́ обпаду́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обпа́в обпа́ли
жін.р. обпа́ла
сер.р. обпа́ло
Активний дієприкметник
обпа́лий
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
обпа́вши

Словник синонімів

I. ОПАДА́ТИ[ОБПАДА́ТИ] (про листя, пелюстки, плоди тощо - відриваючись, летіти вниз), ПА́ДАТИ, ОБЛІТА́ТИ, СПАДА́ТИ, ОБСИПА́ТИСЯ[ОСИПА́ТИСЯ], СИ́ПАТИСЯ, ОББИВА́ТИСЯ (під дією ударів); ОБВІВА́ТИСЯрідше (про листя, пелюстки). - Док.: опа́сти, обпа́сти, облеті́ти, спа́сти, обси́патися[оси́патися], обби́тися, обві́ятися. Літечко минає, листя опадає (П. Куліш); Дерева посхилялись під вагою плодів, і плоди падали на землю (О. Довженко); Облітає пух з тополі І лягає тихо долі (М. Рильський); Наступили ті осінні тихі та смутні дні,.. коли спадає з дерева останнє пожовкле листя (С. Васильченко); Білі пелюстки [квіток черешні] обсипались на землю, як сніг (О. Донченко); Осипалось листя, пішли дощі, холоди (А. Головко); Людське жито вже сипалось, а осавула все загадував на панщину (І. Нечуй-Левицький).

Словник відмінків

Інфінітив обпа́сти, обпа́
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа   обпадемо́, обпаде́м
2 особа   обпадете́
3 особа обпаде́ обпаду́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обпа́в обпа́ли
жін.р. обпа́ла
сер.р. обпа́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
обпа́вши

Словник синонімів

ОТОЧИ́ТИ (розташуватися, зайняти місце навколо кого-, чого-небудь), ОБСТУПИ́ТИ[ОСТУПИ́ТИ], ОПА́СТИ[ОБПА́СТИ], ОБТО́ВПИТИрозм.,ОБСТА́ТИрозм.,ОБСИ́ПАТИ[ОСИ́ПАТИ]рідше,ОКО́ЛИТИрідко,ОБЛІПИ́ТИпідсил. розм.,ОБЛИ́ПНУТИпідсил. розм.,ОБЛЯГТИ́підсил. розм.,ОБСІ́СТИпідсил. розм., ОБЛИ́ТИпідсил. розм.,ОБІЛЛЯ́ТИпідсил. розм.; ОБСКО́ЧИТИрозм.,ОБАРА́НИТИрозм. (швидко і раптово). - Недок.: ото́чувати, оточа́тирідкообступа́ти[оступа́ти], опада́ти[обпада́ти], обстава́ти, обсипа́ти[осипа́ти], обсипувати[оси́пувати]рідкооблі́плювати, облипа́ти, облипнути, обляга́ти, обсіда́ти, облива́ти. Танкісти і дівчата оточили молодих (О. Довженко); Кілька колгоспників обступили новеньку машину (Г. Епік); Він був середній на зріст і завжди дивувався, коли велетні сини оступали його, мов бір (Ю. Яновський); Собаки обпали робітників, сікалися до ніг (І. Франко); Вся увага на двері, за якими засідає комісія, всі поглядами на того, хто виходить звідти. Коли вийде, одразу обтовплять його (О. Гончар); Деякі вже обстали купу дівчат навкруги і жартували (І. Нечуй-Левицький); - Діти! - звернувся він до табунця босої простоголової дітвори, що вже встигла околити й дівку, і повозку (Л. Яновська); Дівчата, що обліпили акордеоніста,.. співали весільної (М. Руденко); Контору відкривають аж в дев’ятій ранком, але ми вже облягли її від сьомої (Мирослав Ірчан); Треба нам не прогавити князя. Бо як обсядуть його, тоді не проб’єшся й слово мовити (П. Загребельний); В кошарі його обливало ціле море овець (М. Коцюбинський); Антін Андрійович по-молодецькому скочив з коня, і його мов зграя гавенят, миттю обаранили діти (С. Добровольський).
ОТОЧИ́ТИ (розташуватися навколо кого-, чого-небудь, щоб захопити когось, щось, напасти на кого-, що-небудь), ОБЛОЖИ́ТИ, ОБІЙТИ́, ОХОПИ́ТИ[ОБХОПИ́ТИ], БЛОКУВА́ТИ, СТИ́СНУТИ, ОБГОРНУ́ТИ[ОГОРНУ́ТИ], ОБЛЯГТИ́, ОБСТУПИ́ТИ[ОСТУПИ́ТИ]розм., ОБСНУВА́ТИрозм., ОПА́СТИ[ОБПА́СТИ]рідше, ОБСАДИ́ТИдіал.; ОБСКАКА́ТИрозм. (верхи); ОБСКО́ЧИТИрозм. (несподівано, швидко). - Недок.: ото́чувати, оточа́тирідшеобхо́дити, охо́плювати[обхо́плювати], блокува́ти, стиска́ти, сти́скувати, обгорта́ти[огорта́ти], обляга́ти, обступа́ти[оступа́ти], обсновувати, опада́ти[обпада́ти], обса́джувати, обска́кувати. Біля дунайського гирла галери наздогнали козаків, але козаки самі оточили султанський флот, розбили його (З. Тулуб); Він [Богдан Хмельницький] розбив ущент польське військо під Жовтими Водами й Корсунем, а потім, після кількох битв, завдав йому нищівної поразки під Пилявцями і обложив Львів і Замостя (О. Довженко); Маневр той показував ясно, що монголи хотіли зі всіх боків обійти.. дім відразу (І. Франко); Вже й не тікають від Данила татари, а крилом його обхоплюють (А. Хижняк); Хмельницький почав стягувати війська до Києва, щоб блокувати тут литовську армію (з науково-популярної літератури); Загальновійськові з’єднання при хорошому сприянні артилерії та авіації завдавали ударів, щоб розгромити угруповання ворога і поступово стискали його (з газети); Кривоносові козаки обгорнули місто (І. Нечуй-Левицький); Але тут, за горбом, у селі, Ціла зграя турецька була, З трьох боків наш загін облягла (П. Воронько); Як та хмара, гайдамаки Умань обступили (Т. Шевченко); [Економ:] У ліс його [У. Кармелюка] не пустять, село теж москалі обснували, по шляхах - сторожа (С. Васильченко); Опали вас вороги І хочуть позбавити щасливого існування (В. Стус); Частина відділу [червоних] обсадила всі виходи довкола двору, а друга чекала біля воріт (Мирослав Ірчан); Набігши хутір чи містечко, татари обскакували їх з усіх боків.. й починали грабувати (П. Панч); Кінна сторожа враз обскочила вершників з усіх боків (П. Загребельний).

Словник фразеологізмів

накри́ти (вкри́ти, напа́сти, напну́ти, обпа́сти і т. ін) мо́крим рядно́м кого. 1. Вилаяти когось (звичайно раптово, зненацька) або різко висловити своє незадоволення, сказати щось неприємне. Батько знов накрив її мокрим рядном.— І де ти в іродового батька волочишся! (І. Нечуй-Левицький); — Повертайте, хлопці, сьогоднішній виторг! — одразу ж накрив мокрим рядном своїх вірних помічників (М. Стельмах); Не доведи Боже Галі що лишнє сказати, лишній раз устати, по хаті пройти — так мати і вкриє мокрим рядном (Панас Мирний); Друкарю! Не дрімай: де треба, точку [крапку] став, Щоб мокрим нас рядном злий критик не напав (Л. Боровиковський); Стара напнула її [Настю] мокрим рядном. Най вона виб’є собі з голови і Гната, і любощі, бо то дурниця! (М. Коцюбинський); Обпала [дружина] мокрим рядном свого чоловіка за його нехтування приписами лікарів (Ю. Яновський). мов рядно́м накри́ти. Гордо [Настя] глянула!.. І знов, мов рядном накрила.— Хто з нас чорний, говоріть? (С. Олійник).

2. Піймати, захопити зненацька. — Ага, піймалась! .. накрили вас мокрим рядном (Д. Бедзик); — Ще два-три тижні — і буде пізно. А тепер ще можна накрити Каффу мокрим рядном. Війська там катма (З. Тулуб); Проштовхуючись до виходу, я гарячково мізкував, як накрити мокрим рядном брехунця-сусіду (А. Крижанівський); — Ти, дурню, не шукай собі хвороби. Не накликай нещастя. Воно ось-ось із-за горба само присуне й мокрим рядном тебе накриє (М. Понеділок).

Словник відмінків

Інфінітив обпа́сти, обпа́сти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обпасі́мо, обпасі́м
2 особа обпаси́ обпасі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обпасу́ обпасемо́, обпасе́м
2 особа обпасе́ш обпасете́
3 особа обпасе́ обпасу́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обпа́с обпа́сли
жін.р. обпа́сла
сер.р. обпа́сло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник