-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обпа́рювати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обпа́рюймо
2 особа обпа́рюй обпа́рюйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обпа́рюватиму обпа́рюватимемо, обпа́рюватимем
2 особа обпа́рюватимеш обпа́рюватимете
3 особа обпа́рюватиме обпа́рюватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа обпа́рюю обпа́рюємо, обпа́рюєм
2 особа обпа́рюєш обпа́рюєте
3 особа обпа́рює обпа́рюють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
обпа́рюючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. обпа́рював обпа́рювали
жін. р. обпа́рювала
сер. р. обпа́рювало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обпа́рюваний
Безособова форма
обпа́рювано
Дієприслівник
обпа́рювавши

Словник синонімів

ОБВАРИ́ТИ (облити окропом; обпекти окропом, гарячою парою тощо), ОБПА́РИТИ[ОПА́РИТИрідше], ПОПА́РИТИ, ОБШПА́РИТИ[ОШПА́РИТИ]розм.,ПРОШПА́РИТИрідше,СПА́РИТИрідше;ЗВАРИ́ТИрідше (тільки про частини тіла). - Недок.: обва́рювати, обпа́рювати[опарювати], па́рити, обшпа́рювати[ошпа́рювати], шпа́рити, прошпа́рювати. За годину до випікання млинців підготовлену масу обварюють двома склянками молока або води (з популярної літератури); Скорою ходою почимчикував [Яць] до хати другого шваґера, котрому ген-то жінка окропом ноги обварила (І. Франко); Все життя працював [Василь], обпарив руку, а той Хаїм Рамлер, власник фабрики, навіть не хотів дати грошей на ліки (Мирослав Ірчан); [Степан:] Бичем би тебе усовістити, та ще й бича добре попарити, щоб гнучкий був (М. Кропивницький); Вона не відчула, що гарячий чай ошпарив їй руку (Л. Смілянський); Гербата була гаряча, тож парила Петруся в язик (Лесь Мартович); Як би го [його] окропом спарив (М. Номис). - Пор. 1. обпіка́ти.