-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | обпа́рювати |
| однина | множина |
Наказовий спосіб |
1 особа | | обпа́рюймо |
2 особа | обпа́рюй | обпа́рюйте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС |
1 особа | обпа́рюватиму | обпа́рюватимемо, обпа́рюватимем |
2 особа | обпа́рюватимеш | обпа́рюватимете |
3 особа | обпа́рюватиме | обпа́рюватимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
1 особа | обпа́рюю | обпа́рюємо, обпа́рюєм |
2 особа | обпа́рюєш | обпа́рюєте |
3 особа | обпа́рює | обпа́рюють |
Активний дієприкметник |
|
Дієприслівник |
обпа́рюючи |
МИНУЛИЙ ЧАС |
чол. р. | обпа́рював | обпа́рювали |
жін. р. | обпа́рювала |
сер. р. | обпа́рювало |
Активний дієприкметник |
|
Пасивний дієприкметник |
обпа́рюваний |
Безособова форма |
обпа́рювано |
Дієприслівник |
обпа́рювавши |
Словник синонімів
ОБВАРИ́ТИ (облити окропом; обпекти окропом, гарячою парою тощо), ОБПА́РИТИ [ОПА́РИТИ рідше], ПОПА́РИТИ, ОБШПА́РИТИ [ОШПА́РИТИ] розм., ПРОШПА́РИТИ рідше, СПА́РИТИ рідше; ЗВАРИ́ТИ рідше (тільки про частини тіла). - Недок.: обва́рювати, обпа́рювати [опарювати], па́рити, обшпа́рювати [ошпа́рювати], шпа́рити, прошпа́рювати. За годину до випікання млинців підготовлену масу обварюють двома склянками молока або води (з популярної літератури); Скорою ходою почимчикував [Яць] до хати другого шваґера, котрому ген-то жінка окропом ноги обварила (І. Франко); Все життя працював [Василь], обпарив руку, а той Хаїм Рамлер, власник фабрики, навіть не хотів дати грошей на ліки (Мирослав Ірчан); [Степан:] Бичем би тебе усовістити, та ще й бича добре попарити, щоб гнучкий був (М. Кропивницький); Вона не відчула, що гарячий чай ошпарив їй руку (Л. Смілянський); Гербата була гаряча, тож парила Петруся в язик (Лесь Мартович); Як би го [його] окропом спарив (М. Номис). - Пор. 1. обпіка́ти.