обпаритися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | обпа́ритися, обпа́ритись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обпа́рмося, обпа́рмось | |
| 2 особа | обпа́рся | обпа́ртеся, обпа́ртесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обпа́рюся, обпа́рюсь | обпа́римося, обпа́римось, обпа́римся |
| 2 особа | обпа́ришся | обпа́ритеся, обпа́ритесь |
| 3 особа | обпа́риться | обпа́ряться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обпа́рився, обпа́ривсь | обпа́рилися, обпа́рились |
| жін.р. | обпа́рилася, обпа́рилась | |
| сер.р. | обпа́рилося, обпа́рилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| обпа́рившись | ||