обпарити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | обпа́рити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обпа́рмо | |
| 2 особа | обпа́р | обпа́рте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обпа́рю | обпа́римо, обпа́рим |
| 2 особа | обпа́риш | обпа́рите |
| 3 особа | обпа́рить | обпа́рять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обпа́рив | обпа́рили |
| жін.р. | обпа́рила | |
| сер.р. | обпа́рило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| обпа́рений | ||
| Безособова форма | ||
| обпа́рено | ||
| Дієприслівник | ||
| обпа́ривши | ||