-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обпа́рити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обпа́рмо
2 особа обпа́р обпа́рте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обпа́рю обпа́римо, обпа́рим
2 особа обпа́риш обпа́рите
3 особа обпа́рить обпа́рять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обпа́рив обпа́рили
жін.р. обпа́рила
сер.р. обпа́рило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обпа́рений
Безособова форма
обпа́рено
Дієприслівник
обпа́ривши

Словник синонімів

ОБВАРИ́ТИ (облити окропом; обпекти окропом, гарячою парою тощо), ОБПА́РИТИ[ОПА́РИТИрідше], ПОПА́РИТИ, ОБШПА́РИТИ[ОШПА́РИТИ]розм.,ПРОШПА́РИТИрідше,СПА́РИТИрідше;ЗВАРИ́ТИрідше (тільки про частини тіла). - Недок.: обва́рювати, обпа́рювати[опарювати], па́рити, обшпа́рювати[ошпа́рювати], шпа́рити, прошпа́рювати. За годину до випікання млинців підготовлену масу обварюють двома склянками молока або води (з популярної літератури); Скорою ходою почимчикував [Яць] до хати другого шваґера, котрому ген-то жінка окропом ноги обварила (І. Франко); Все життя працював [Василь], обпарив руку, а той Хаїм Рамлер, власник фабрики, навіть не хотів дати грошей на ліки (Мирослав Ірчан); [Степан:] Бичем би тебе усовістити, та ще й бича добре попарити, щоб гнучкий був (М. Кропивницький); Вона не відчула, що гарячий чай ошпарив їй руку (Л. Смілянський); Гербата була гаряча, тож парила Петруся в язик (Лесь Мартович); Як би го [його] окропом спарив (М. Номис). - Пор. 1. обпіка́ти.