-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обпа́люватися, обпа́люватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обпа́люймося, обпа́люймось
2 особа обпа́люйся, обпа́люйсь обпа́люйтеся, обпа́люйтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обпа́люватимуся, обпа́люватимусь обпа́люватимемося, обпа́люватимемось, обпа́люватимемся
2 особа обпа́люватимешся обпа́люватиметеся, обпа́люватиметесь
3 особа обпа́люватиметься обпа́люватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа обпа́лююся, обпа́лююсь обпа́люємося, обпа́люємось, обпа́люємся
2 особа обпа́люєшся обпа́люєтеся, обпа́люєтесь
3 особа обпа́люється обпа́люються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
обпа́люючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. обпа́лювався, обпа́лювавсь обпа́лювалися, обпа́лювались
жін. р. обпа́лювалася, обпа́лювалась
сер. р. обпа́лювалося, обпа́лювалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
обпа́лювавшись

Словник синонімів

ОБГОРЯ́ТИ (частково згоряти в одному місці або місцями по всій поверхні), ОБПА́ЛЮВАТИСЯ, ОБСМА́ЛЮВАТИСЯ[ОСМА́ЛЮВАТИСЯ], ОБВУ́ГЛЮВАТИСЯпідсил. (покриваючись шаром вугілля). - Док.: обгорі́ти, обпали́тися, обсмали́тися[осмали́тися], обву́глитися. Купка трісочок уже розгорілася, почали обгоряти й товщі шматки дерева (Ю. Яновський); Погріб зверху вже обгорів (І. Нечуй-Левицький); Колись і дядько Іван був.. обсмалився на такій пожежі, викликаній всього лиш іскрою від комбайна (О. Гончар); Книжки не хотіли горіти, обвуглювалися по краях (О. Полторацький).