-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обпали́тися, обпали́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обпалі́мося, обпалі́мось, обпалі́мся
2 особа обпали́ся, обпали́сь обпалі́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обпалю́ся, обпалю́сь обпалимо́ся, обпалимо́сь, обпали́мся
2 особа обпали́шся обпалите́ся, обпалите́сь
3 особа обпали́ться обпаля́ться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обпали́вся, обпали́всь обпали́лися, обпали́лись
жін.р. обпали́лася, обпали́лась
сер.р. обпали́лося, обпали́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
обпали́вшись

Словник синонімів

ОБГОРЯ́ТИ (частково згоряти в одному місці або місцями по всій поверхні), ОБПА́ЛЮВАТИСЯ, ОБСМА́ЛЮВАТИСЯ[ОСМА́ЛЮВАТИСЯ], ОБВУ́ГЛЮВАТИСЯпідсил. (покриваючись шаром вугілля). - Док.: обгорі́ти, обпали́тися, обсмали́тися[осмали́тися], обву́глитися. Купка трісочок уже розгорілася, почали обгоряти й товщі шматки дерева (Ю. Яновський); Погріб зверху вже обгорів (І. Нечуй-Левицький); Колись і дядько Іван був.. обсмалився на такій пожежі, викликаній всього лиш іскрою від комбайна (О. Гончар); Книжки не хотіли горіти, обвуглювалися по краях (О. Полторацький).