обпалений 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний обпа́лений обпа́лена обпа́лене обпа́лені
родовий обпа́леного обпа́леної обпа́леного обпа́лених
давальний обпа́леному обпа́леній обпа́леному обпа́леним
знахідний обпа́лений, обпа́леного обпа́лену обпа́лене обпа́лені, обпа́лених
орудний обпа́леним обпа́леною обпа́леним обпа́леними
місцевий на/в обпа́леному, обпа́ленім на/в обпа́леній на/в обпа́леному, обпа́ленім на/в обпа́лених

Словник синонімів

ГОРІ́ЛИЙ (який зазнав дії вогню), ПА́ЛЕНИЙ, ОБГОРІ́ЛИЙ, ОБПА́ЛЕНИЙ (ушкоджений вогнем); ПІДГОРІ́ЛИЙ, ПІДПА́ЛЕНИЙ, ПРИГОРІ́ЛИЙ, ПРИПА́ЛЕНИЙ (трохи, частково); ОБВУ́ГЛЕНИЙ, ОБВУГЛІ́ЛИЙ (вкритий чорним нальотом). Гірко пахне горілим полином (Є. Гуцало); З димарів хат, що курилися, в повітрі пахло паленим деревом (С. Чорнобривець); Нема села. Одні уламки чорних-чорних, обгорілих стін стирчать на березі (Я. Баш); Група людей.. розтягувала згарище, вибирала серед обпалених балок ціліші (Д. Бедзик); Підгорілі крокви затріщали (Б. Грінченко); - Підходжу до електропечі, дивлюся, склепіння підпалене (В. Собко); Вихоплює [наймичка] рогачем пригорілу зверху картоплю (М. Стельмах); Вона почула не тільки дим, а й сморід від припаленої ганчірки (О. Донченко); Тонке гілля обгоріло й осипалось, залишився тільки стовбур і товсті обвуглені гілки (А. Шиян).