-2-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | обпада́ти |
| однина | множина |
Наказовий спосіб |
1 особа | | |
2 особа | | |
МАЙБУТНІЙ ЧАС |
1 особа | | |
2 особа | | |
3 особа | обпада́тиме | обпада́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
1 особа | | |
2 особа | | |
3 особа | обпада́є | обпада́ють |
Активний дієприкметник |
|
Дієприслівник |
обпада́ючи |
МИНУЛИЙ ЧАС |
чол. р. | обпада́в | обпада́ли |
жін. р. | обпада́ла |
сер. р. | обпада́ло |
Активний дієприкметник |
|
Пасивний дієприкметник |
|
Безособова форма |
|
Дієприслівник |
обпада́вши* |
Словник синонімів
I. ОПАДА́ТИ [ОБПАДА́ТИ] (про листя, пелюстки, плоди тощо - відриваючись, летіти вниз), ПА́ДАТИ, ОБЛІТА́ТИ, СПАДА́ТИ, ОБСИПА́ТИСЯ [ОСИПА́ТИСЯ], СИ́ПАТИСЯ, ОББИВА́ТИСЯ (під дією ударів); ОБВІВА́ТИСЯ рідше (про листя, пелюстки). - Док.: опа́сти, обпа́сти, облеті́ти, спа́сти, обси́патися [оси́патися], обби́тися, обві́ятися. Літечко минає, листя опадає (П. Куліш); Дерева посхилялись під вагою плодів, і плоди падали на землю (О. Довженко); Облітає пух з тополі І лягає тихо долі (М. Рильський); Наступили ті осінні тихі та смутні дні,.. коли спадає з дерева останнє пожовкле листя (С. Васильченко); Білі пелюстки [квіток черешні] обсипались на землю, як сніг (О. Донченко); Осипалось листя, пішли дощі, холоди (А. Головко); Людське жито вже сипалось, а осавула все загадував на панщину (І. Нечуй-Левицький).
Словник відмінків
Інфінітив | обпада́ти |
| однина | множина |
Наказовий спосіб |
1 особа | | |
2 особа | | |
МАЙБУТНІЙ ЧАС |
1 особа | | |
2 особа | | |
3 особа | обпада́тиме | обпада́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
1 особа | | |
2 особа | | |
3 особа | обпада́є | обпада́ють |
Активний дієприкметник |
|
Дієприслівник |
обпада́ючи |
МИНУЛИЙ ЧАС |
чол. р. | обпада́в | обпада́ли |
жін. р. | обпада́ла |
сер. р. | обпада́ло |
Активний дієприкметник |
|
Пасивний дієприкметник |
|
Безособова форма |
|
Дієприслівник |
обпада́вши* |
Словник синонімів
ОТОЧИ́ТИ (розташуватися, зайняти місце навколо кого-, чого-небудь), ОБСТУПИ́ТИ [ОСТУПИ́ТИ], ОПА́СТИ [ОБПА́СТИ], ОБТО́ВПИТИ розм., ОБСТА́ТИ розм., ОБСИ́ПАТИ [ОСИ́ПАТИ] рідше, ОКО́ЛИТИ рідко, ОБЛІПИ́ТИ підсил. розм., ОБЛИ́ПНУТИ підсил. розм., ОБЛЯГТИ́ підсил. розм., ОБСІ́СТИ підсил. розм., ОБЛИ́ТИ підсил. розм., ОБІЛЛЯ́ТИ підсил. розм.; ОБСКО́ЧИТИ розм., ОБАРА́НИТИ розм. (швидко і раптово). - Недок.: ото́чувати, оточа́ти рідко обступа́ти [оступа́ти], опада́ти [обпада́ти], обстава́ти, обсипа́ти [осипа́ти], обсипувати [оси́пувати] рідко облі́плювати, облипа́ти, облипнути, обляга́ти, обсіда́ти, облива́ти. Танкісти і дівчата оточили молодих (О. Довженко); Кілька колгоспників обступили новеньку машину (Г. Епік); Він був середній на зріст і завжди дивувався, коли велетні сини оступали його, мов бір (Ю. Яновський); Собаки обпали робітників, сікалися до ніг (І. Франко); Вся увага на двері, за якими засідає комісія, всі поглядами на того, хто виходить звідти. Коли вийде, одразу обтовплять його (О. Гончар); Деякі вже обстали купу дівчат навкруги і жартували (І. Нечуй-Левицький); - Діти! - звернувся він до табунця босої простоголової дітвори, що вже встигла околити й дівку, і повозку (Л. Яновська); Дівчата, що обліпили акордеоніста,.. співали весільної (М. Руденко); Контору відкривають аж в дев’ятій ранком, але ми вже облягли її від сьомої (Мирослав Ірчан); Треба нам не прогавити князя. Бо як обсядуть його, тоді не проб’єшся й слово мовити (П. Загребельний); В кошарі його обливало ціле море овець (М. Коцюбинський); Антін Андрійович по-молодецькому скочив з коня, і його мов зграя гавенят, миттю обаранили діти (С. Добровольський).
ОТОЧИ́ТИ (розташуватися навколо кого-, чого-небудь, щоб захопити когось, щось, напасти на кого-, що-небудь), ОБЛОЖИ́ТИ, ОБІЙТИ́, ОХОПИ́ТИ [ОБХОПИ́ТИ], БЛОКУВА́ТИ, СТИ́СНУТИ, ОБГОРНУ́ТИ [ОГОРНУ́ТИ], ОБЛЯГТИ́, ОБСТУПИ́ТИ [ОСТУПИ́ТИ] розм., ОБСНУВА́ТИ розм., ОПА́СТИ [ОБПА́СТИ] рідше, ОБСАДИ́ТИ діал.; ОБСКАКА́ТИ розм. (верхи); ОБСКО́ЧИТИ розм. (несподівано, швидко). - Недок.: ото́чувати, оточа́ти рідше обхо́дити, охо́плювати [обхо́плювати], блокува́ти, стиска́ти, сти́скувати, обгорта́ти [огорта́ти], обляга́ти, обступа́ти [оступа́ти], обсновувати, опада́ти [обпада́ти], обса́джувати, обска́кувати. Біля дунайського гирла галери наздогнали козаків, але козаки самі оточили султанський флот, розбили його (З. Тулуб); Він [Богдан Хмельницький] розбив ущент польське військо під Жовтими Водами й Корсунем, а потім, після кількох битв, завдав йому нищівної поразки під Пилявцями і обложив Львів і Замостя (О. Довженко); Маневр той показував ясно, що монголи хотіли зі всіх боків обійти.. дім відразу (І. Франко); Вже й не тікають від Данила татари, а крилом його обхоплюють (А. Хижняк); Хмельницький почав стягувати війська до Києва, щоб блокувати тут литовську армію (з науково-популярної літератури); Загальновійськові з’єднання при хорошому сприянні артилерії та авіації завдавали ударів, щоб розгромити угруповання ворога і поступово стискали його (з газети); Кривоносові козаки обгорнули місто (І. Нечуй-Левицький); Але тут, за горбом, у селі, Ціла зграя турецька була, З трьох боків наш загін облягла (П. Воронько); Як та хмара, гайдамаки Умань обступили (Т. Шевченко); [Економ:] У ліс його [У. Кармелюка] не пустять, село теж москалі обснували, по шляхах - сторожа (С. Васильченко); Опали вас вороги І хочуть позбавити щасливого існування (В. Стус); Частина відділу [червоних] обсадила всі виходи довкола двору, а друга чекала біля воріт (Мирослав Ірчан); Набігши хутір чи містечко, татари обскакували їх з усіх боків.. й починали грабувати (П. Панч); Кінна сторожа враз обскочила вершників з усіх боків (П. Загребельний).