-1-
іменник жіночого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний обо́чина обо́чини
родовий обо́чини обо́чин
давальний обо́чині обо́чинам
знахідний обо́чину обо́чини
орудний обо́чиною обо́чинами
місцевий на/в обо́чині на/в обо́чинах
кличний обо́чино* обо́чини*

Словник синонімів

СХИЛ (похила, спадиста поверхня чого-небудь), УКІ́С[ВКІС], СПАД, У́ХИЛ, УЗБІ́ЧЧЯ, ОБОЧИНА, РОЗКА́Трідше,ПОКА́Т[ПОКІ́Т]рідше, ЗБІЧдіал.,ЗБІ́ЧЧЯдіал.,СПО́ХІВдіал.;УЗГІ́Р’Я[ВЗГІ́Р’Я], ВІ́ДКИДдіал. (схил гори, височина); ПІДГІ́Р’Я, ПІДГІ́РОК (нижній схил гори). Праворуч на схилі гори стояв віковий ліс (І. Муратов); Це вже не було міжгір’я, а неглибока долина з положистими схилами (З. Тулуб); Вони вже підбігали до ровів і по розвалених та підбитих ядрами і картечами укосах легко здирались нагору (М. Старицький); Дах робиться з двох ухилів (з підручника); Скрізь по обидва боки Раставиці на покаті стеляться чудові городи (І. Нечуй-Левицький); На горі стоять будівлі, ..А до них поміж дубами В’ються збочами стежки (І. Вирган); Він пильнував Ділу, .. того великого лісу, що криє північні спохови Карпат (І. Франко); До Дніпра узгір’ями крутими йде три дівчини (Л. Дмитерко).
УЗБІ́ЧЧЯ (бокова частина дороги; місце вздовж дороги), УЗБО́ЧИНА, КРАЙіз сл. дорога, шлях, ОБО́ЧИНА розм.Транспорти з’їжджали з шосе на узбіччя і маскувалися в соснах (О. Гончар); Пролунали перші постріли, коні шарахнулись на узбочину (П. Кочура); Сани йшли у затоки,.. а він одставляв ногу і упирався в тверді краї дороги (М. Коцюбинський); Скрізь в кюветах і на обочинах дороги валялися перекинуті й попалені машини (Ю. Бедзик).