оборювати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | обо́рювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обо́рюймо | |
| 2 особа | обо́рюй | обо́рюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обо́рюватиму | обо́рюватимемо, обо́рюватимем |
| 2 особа | обо́рюватимеш | обо́рюватимете |
| 3 особа | обо́рюватиме | обо́рюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обо́рюю | обо́рюємо, обо́рюєм |
| 2 особа | обо́рюєш | обо́рюєте |
| 3 особа | обо́рює | обо́рюють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| обо́рюючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | обо́рював | обо́рювали |
| жін. р. | обо́рювала | |
| сер. р. | обо́рювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| обо́рюваний | ||
| Безособова форма | ||
| обо́рювано | ||
| Дієприслівник | ||
| обо́рювавши | ||