оборудувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду
(впорядковувати; розміщувати) [розм.,рідко]
Словник відмінків
| Інфінітив | обору́дувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обору́дуймо | |
| 2 особа | обору́дуй | обору́дуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обору́дуватиму | обору́дуватимемо, обору́дуватимем |
| 2 особа | обору́дуватимеш | обору́дуватимете |
| 3 особа | обору́дуватиме | обору́дуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | обору́дую | обору́дуємо, обору́дуєм |
| 2 особа | обору́дуєш | обору́дуєте |
| 3 особа | обору́дує | обору́дують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| обору́дуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | обору́дував | обору́дували |
| жін. р. | обору́дувала | |
| сер. р. | обору́дувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| обору́дувавши | ||