оборонятися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | обороня́тися, обороня́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обороня́ймося, обороня́ймось | |
| 2 особа | обороня́йся, обороня́йсь | обороня́йтеся, обороня́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обороня́тимуся, обороня́тимусь | обороня́тимемося, обороня́тимемось, обороня́тимемся |
| 2 особа | обороня́тимешся | обороня́тиметеся, обороня́тиметесь |
| 3 особа | обороня́тиметься | обороня́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обороня́юся, обороня́юсь | обороня́ємося, обороня́ємось, обороня́ємся |
| 2 особа | обороня́єшся | обороня́єтеся, обороня́єтесь |
| 3 особа | обороня́ється | обороня́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| обороня́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | обороня́вся, обороня́всь | обороня́лися, обороня́лись |
| жін. р. | обороня́лася, обороня́лась | |
| сер. р. | обороня́лося, обороня́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| обороня́вшись | ||
Словник антонімів
| НАСТУП | ОБОРОНА |
| Бойові дії військ з метою руху вперед і розгрому противника. | Бойові дії військ з метою утримання позицій, оборонних укріплень. |
| Великий, весняний, відомий, раптовий, сильний наступ ~ глибока, героїчна, ешелонована, кругова, мобільна, могутня, наполеглива, незабутня, протизенітна, протиповітряна, протитанкова оборона. Завдання, значення, підготовка наступу ~ глибина, завдання, лінія, мета, план, прорив, успіх, характер оборони. Тактика наступу ~ оборони. Наказ про наступ ~ про оборону. Підготовка до наступу ~ до оборони. Йти в наступ ~ бути, сидіти в обороні. | |
| Наші танкісти від оборони перейшли в наступ (I. Ле). | |
| Наступальний ~оборонний, наступати ~оборонятися Пор. ще: НАСТУП ~ ВІДСТУП | |