-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обороня́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обороня́ймо
2 особа обороня́й обороня́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обороня́тиму обороня́тимемо, обороня́тимем
2 особа обороня́тимеш обороня́тимете
3 особа обороня́тиме обороня́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа обороня́ю обороня́ємо, обороня́єм
2 особа обороня́єш обороня́єте
3 особа обороня́є обороня́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
обороня́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. обороня́в обороня́ли
жін. р. обороня́ла
сер. р. обороня́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
обороня́вши

Словник синонімів

ЗАХИЩА́ТИкого, що (від нападу, удару, ворожих, небезпечних дій і т. ін.), ОБОРОНЯ́ТИ, БОРОНИ́ТИ, ВІДБОРОНЯ́ТИ, УБЕЗПЕ́ЧУВАТИ[ВБЕЗПЕ́ЧУВАТИ], УБЕРІГА́ТИ[ВБЕРІГА́ТИ], ОБСТАВА́ТИ, ВІДСТО́ЮВАТИ, ОБСТО́ЮВАТИ, СТОЯ́ТИза кого-що,УСТУПА́ТИСЯ[ВСТУПА́ТИСЯ]за кого-що, ЗАСТУПА́ТИрозм., ЗАБОРОНЯ́ТИзаст., ЗБОРОНЯ́ТИзаст., КРИ́ТИзаст. - Док.: захисти́ти, оборони́ти, уборони́ти[вборони́ти]рідковідборони́ти, убезпе́чити[вбезпе́чити], уберегти́[вберегти́], обста́ти, відсто́яти, обсто́яти, посто́яти, уступи́тися[вступи́тися], заступи́ти, заборони́ти, зборони́ти. - Стратегічне завдання полягає в тому, щоб захищати Одесу (В. Кучер); - Я маю своє військо й зараз таки стану обороняти свої маєтності (І. Нечуй-Левицький); Слава тому, хто боронить Вітчизну тут, у тилу (В. Сосюра); - А пам’ятаєте вчительку в Каховці, що ви її від стражників на пристані відбороняли? (О. Гончар); Вона із зброєю в руках відстоюватиме честь і незалежність своєї Батьківщини (В. Кучер); Я землю свою Обстоював серцем юнацьким в бою (М. Стельмах); Наш народ завжди стоїть за мир (П. Воронько); - Хлопці, вступіться! - верескнула дівчина, ховаючись за плечі Громійчука і Василька (І. Волошин); Ну, то рушаймо, люди, святу правду заступити (П. Панч); Я знов став добрим сином, працював за трьох і заборонив від нужди матір з сестрою (О. Стороженко); Потім загримало відкись: "Гаттоне! Бог проти тебе - ніхто не збороне" (П. Грабовський); Розпуджено ґвалтом недолі орлів, Що люд од напасників крили (М. Старицький). - Пор. 1. охороня́ти.

Словник антонімів

ЗАХИЩАТИ НАПАДАТИ
Відмежовувати себе від кого-н., від нападу, замаху, удару, ворожих, небезпечних дій, обороняти, боронити. Накидатися на кого-, що-н., щоб захопити, набити, пограбувати, знищити.
Захищати батьківщину, дочку, друга, ліси, мир, пригноблених, рослини, себе, село, слабших, тварин ~  нападати на батьківщину, на дочку, на друга, на ліси, на борців за мир, на пригноблених, на рослини, на нас, на село, на слабших, на тварин. Захищати кого-н. від ворога, від нападу, хуліганів ~  напали вороги, хулігани. Захищати вперто, дуже, енергійно, обережно, офіційно, підкреслено, політично, рішуче, спокійно, стійко, хоробро, часто ~  нападати відразу, впевнено, непомітно, несподівано, офіційно, політично, постійно, раптово, рішуче, швидко.
Загін повстанців не лише боронився, але й сам нападав, і незабаром йому вдалося вибити противника (О. Гончар).
Захисник ~ напасник, захист ~ напад, захищатися ~ нападати; боронитися ~ нападати, обороняти ~ нападати