обороняти 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | обороня́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обороня́ймо | |
| 2 особа | обороня́й | обороня́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обороня́тиму | обороня́тимемо, обороня́тимем |
| 2 особа | обороня́тимеш | обороня́тимете |
| 3 особа | обороня́тиме | обороня́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обороня́ю | обороня́ємо, обороня́єм |
| 2 особа | обороня́єш | обороня́єте |
| 3 особа | обороня́є | обороня́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| обороня́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | обороня́в | обороня́ли |
| жін. р. | обороня́ла | |
| сер. р. | обороня́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| обороня́вши | ||
Словник синонімів
Словник антонімів
| ЗАХИЩАТИ | НАПАДАТИ |
| Відмежовувати себе від кого-н., від нападу, замаху, удару, ворожих, небезпечних дій, обороняти, боронити. | Накидатися на кого-, що-н., щоб захопити, набити, пограбувати, знищити. |
| Захищати батьківщину, дочку, друга, ліси, мир, пригноблених, рослини, себе, село, слабших, тварин ~ нападати на батьківщину, на дочку, на друга, на ліси, на борців за мир, на пригноблених, на рослини, на нас, на село, на слабших, на тварин. Захищати кого-н. від ворога, від нападу, хуліганів ~ напали вороги, хулігани. Захищати вперто, дуже, енергійно, обережно, офіційно, підкреслено, політично, рішуче, спокійно, стійко, хоробро, часто ~ нападати відразу, впевнено, непомітно, несподівано, офіційно, політично, постійно, раптово, рішуче, швидко. | |
| Загін повстанців не лише боронився, але й сам нападав, і незабаром йому вдалося вибити противника (О. Гончар). | |
| Захисник ~ напасник, захист ~ напад, захищатися ~ нападати; боронитися ~ нападати, обороняти ~ нападати | |