обороняти 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | обороня́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | обороня́ймо | |
2 особа | обороня́й | обороня́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | обороня́тиму | обороня́тимемо, обороня́тимем |
2 особа | обороня́тимеш | обороня́тимете |
3 особа | обороня́тиме | обороня́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | обороня́ю | обороня́ємо, обороня́єм |
2 особа | обороня́єш | обороня́єте |
3 особа | обороня́є | обороня́ють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
обороня́ючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | обороня́в | обороня́ли |
жін. р. | обороня́ла | |
сер. р. | обороня́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
обороня́вши |
Словник синонімів
Словник антонімів
ЗАХИЩАТИ | НАПАДАТИ |
Відмежовувати себе від кого-н., від нападу, замаху, удару, ворожих, небезпечних дій, обороняти, боронити. | Накидатися на кого-, що-н., щоб захопити, набити, пограбувати, знищити. |
Захищати батьківщину, дочку, друга, ліси, мир, пригноблених, рослини, себе, село, слабших, тварин ~ нападати на батьківщину, на дочку, на друга, на ліси, на борців за мир, на пригноблених, на рослини, на нас, на село, на слабших, на тварин. Захищати кого-н. від ворога, від нападу, хуліганів ~ напали вороги, хулігани. Захищати вперто, дуже, енергійно, обережно, офіційно, підкреслено, політично, рішуче, спокійно, стійко, хоробро, часто ~ нападати відразу, впевнено, непомітно, несподівано, офіційно, політично, постійно, раптово, рішуче, швидко. | |
Загін повстанців не лише боронився, але й сам нападав, і незабаром йому вдалося вибити противника (О. Гончар). | |
Захисник ~ напасник, захист ~ напад, захищатися ~ нападати; боронитися ~ нападати, обороняти ~ нападати |