-1-
іменник жіночого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний обо́рка обо́рки
родовий обо́рки обо́рок
давальний обо́рці обо́ркам
знахідний обо́рку обо́рки
орудний обо́ркою обо́рками
місцевий на/в обо́рці на/в обо́рках
кличний обо́рко* обо́рки*

Словник синонімів

ОБО́РКА (смужка матерії, зібрана в складки чи зборки і пришита для оздоблення), РЮШ, ШЛЯ́РКАрозм. [Ліза:] Лена! Лена! Іди мерщій до мами, приший їй оборку до спідниці (І. Кочерга); З замка вийшла жінка у старомодному з рюшами на рукавах і на комірі темно-синьому платті (Л. Первомайський); Розправила [Уляна] білого з шляркою фартуха на колінах (В. Кучер).