ОБО́РКА (смужка матерії, зібрана в складки чи зборки і пришита для оздоблення), РЮШ, ШЛЯ́РКАрозм. [Ліза:] Лена! Лена! Іди мерщій до мами, приший їй оборку до спідниці (І. Кочерга); З замка вийшла жінка у старомодному з рюшами на рукавах і на комірі темно-синьому платті (Л. Первомайський); Розправила [Уляна] білого з шляркою фартуха на колінах (В. Кучер).