-1-
іменник жіночого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний оболо́нка оболо́нки
родовий оболо́нки оболо́нок
давальний оболо́нці оболо́нкам
знахідний оболо́нку оболо́нки
орудний оболо́нкою оболо́нками
місцевий на/в оболо́нці на/в оболо́нках
кличний оболо́нко* оболо́нки*

Словник синонімів

ОБОЛО́НКА (те, що покриває щонебудь зовні, з поверхні), ОБСЛО́НАдіал.,ОБСЛО́НКАдіал.; ПЛІВА́, ПЛІ́ВКА, ШКІ́РКА (тонка, ніжна - у тваринному або рослинному організмі). Тіло бактерії оточене оболонкою (з посібника); Леліючи в темній обслоні Сочні зерняточка, знає стебло, Що на будуще воно принесло Нове, багатше життя в своїм лоні! (І. Франко); Мозок очищають від плівки, замочують його у холодній воді (з науково-популярної літератури).
ОБОЛО́НКА (зовнішній вигляд, зовнішня форма чого-небудь, за якою криється певний внутрішній зміст), ОБЛУ́ДАдіал.Коли відкинути містичну оболонку поеми [М. Лермонтова "Демон"].., то можна визначити, що образ демона - один із перших у російській літературі образів "зайвої людини" (М. Рильський); Мається думка показати - чи перемінилося це життя з-за часів Гоголя, чи тілько змінилася деяка облуда (Панас Мирний).
ПОКРИТТЯ́ (те, чим покривають якусь поверхню з метою її захисту, прикраси тощо); ОББИТТЯ́, ОББИ́ВКА, ВЕРХ (тканина, шкіра); ОБОЛО́НКА, СОРО́ЧКАспец. (захисне); ОБШИ́ВА, ОБШИ́ВКА, ОБШИТТЯ, ОПАЛУБКА (споруд, засобів транспорту тощо); ШАРУВА́ННЯрозм. (ущільнене, утворене неодноразовим обмазуванням, побілкою тощо). Посеред вулиці ремонтували асфальтове покриття (Л. Дмитерко); Жовта шкура оббиття дає прегарні фіолетові тони при електричнім світлі (М. Коцюбинський); Так, це був такий же стіл, як у Парижі на вулиці Фортюне. Така ж картина Гольбейна в простінку між присадкуватими вікнами, таке ж скромне крісло з сап’яновою оббивкою (Н. Рибак); Стара Люборацька раз збиралась до міста: треба було Орисі футро справити, - ще й не справити, а верх набрати (А. Свидницький); - Подвійна сталева оболонка, як ви здогадуєтесь, посилить дію толу до бажаних масштабів... (Ю. Яновський); Із металу шиє [дівчина] кораблю обшиву (Л. Забашта); З шматка обшивки розбитого літака пілот спорудив деяку подобу великого листа квадратної форми (з журналу); Лагідно плещуть хвилі об залізну обшивку пароплава (М. Олійник); Задрижали стіни в хатах, посипалось з дзвяком скло й шарування на землю, застогнали, заревли ядра гарматні (М. Старицький).
ШИ́БКА (скло в рамі вікна, дверей і т. ін.), ШИ́БАрозм.,ОБОЛО́НЯзаст.,КВАТИ́РАзаст.,КВАТИ́РКАзаст.,ОБОЛО́НКАдіал.;ВІКНО́ (усе скло в одному вікні). Застукотів по черепичній покрівлі град, задзвенів у шибки (І. Нечуй-Левицький); Шиби у вікнах були розбиті (Л. Первомайський); Глянула Маріяна У вікно в оболоню (пісня); Подивися, моя доню, в вишнюю кватиру (Словник Б. Грінченка); Подивився козак Нечай у нову кватирку (Словник Б. Грінченка); З оболонками вікно В садочок літом одчинялось (Т. Шевченко); В морок дивляться так дико розбиті вікна без вогнів (В. Сосюра).