обожнюваний 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний обо́жнюваний обо́жнювана обо́жнюване обо́жнювані
родовий обо́жнюваного обо́жнюваної обо́жнюваного обо́жнюваних
давальний обо́жнюваному обо́жнюваній обо́жнюваному обо́жнюваним
знахідний обо́жнюваний, обо́жнюваного обо́жнювану обо́жнюване обо́жнювані, обо́жнюваних
орудний обо́жнюваним обо́жнюваною обо́жнюваним обо́жнюваними
місцевий на/в обо́жнюваному, обо́жнюванім на/в обо́жнюваній на/в обо́жнюваному, обо́жнюванім на/в обо́жнюваних