обожнити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обо́жнити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обо́жнімо, обо́жнім
2 особа обо́жни обо́жніть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обо́жню обо́жнимо, обо́жним
2 особа обо́жниш обо́жните
3 особа обо́жнить обо́жнять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обо́жнив обо́жнили
жін.р. обо́жнила
сер.р. обо́жнило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обо́жнений
Безособова форма
обо́жнено
Дієприслівник
обо́жнивши