обоготворити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обоготвори́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обоготворі́мо, обоготворі́м
2 особа обоготвори́ обоготворі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обоготворю́ обоготво́римо, обоготво́рим
2 особа обоготво́риш обоготво́рите
3 особа обоготво́рить обоготво́рять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обоготвори́в обоготвори́ли
жін.р. обоготвори́ла
сер.р. обоготвори́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обоготво́рений
Безособова форма
обоготво́рено
Дієприслівник
обоготвори́вши